США запровадили санкції проти Міжнародного кримінального суду як установи: у МКС заявили про спробу перешкодити правосуддю

Сполучені Штати 9 жовтня запровадили санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) як установи. Раніше американська влада внесла до санкційних списків 13 суддів, прокурорів та інших представників суду. У МКС назвали нові обмеження безпрецедентним тиском на незалежну судову інституцію та спробою перешкодити розслідуванню найтяжчих міжнародних злочинів.

Про це йдеться в заяві Міжнародного кримінального суду.

У МКС наголосили, що санкції спрямовані проти незалежної установи, яку створили на підставі міжнародного договору. Нині 125 держав – учасниць Римського статуту довірили суду розслідувати геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії, а також притягувати винних до відповідальності.

На думку представників суду, рішення Вашингтона має на меті завадити його роботі та не допустити розслідування злочинів, для протидії яким міжнародна спільнота й створила МКС.

У заяві зазначили, що американські санкції підривають верховенство права та основи міжнародного правопорядку, зокрема принцип, за яким ніхто не може стояти вище за закон.

Крім того, у МКС переконані, що нові обмеження покликані ускладнити повсякденну роботу установи, залякати її працівників і людей, які співпрацюють із судом.

Попри це президентка МКС Томоко Акане запевнила, що санкції не змусять суд відмовитися від виконання своїх обов’язків. За її словами, установа й надалі незалежно та неупереджено розслідуватиме міжнародні злочини, керуючись виключно законом і доказами, щоб забезпечити правосуддя для постраждалих.

Водночас у суді наголосили, що протистояти такому тиску без підтримки держав-учасниць буде складно.

Представники МКС нагадали, що Римський статут ґрунтується на спільному зобов’язанні держав не допускати безкарності за найтяжчі злочини, які стосуються всієї міжнародної спільноти. На їхню думку, виконання цього зобов’язання тепер залежить і від готовності країн захищати незалежність суду.

У МКС зазначили, що разом із державами-учасницями вже вжили низку заходів, щоб забезпечити безперервну роботу установи та зменшити її вразливість до зовнішнього тиску.

Водночас суд закликав країни й надалі надавати практичну підтримку, зокрема забезпечувати його ресурсами, необхідними для розслідувань і судових процесів.

У МКС підкреслили, що йдеться не лише про захист окремої міжнародної установи, а й про збереження правопорядку, який ґрунтується на верховенстві права.

Також у суді наголосили, що ніхто не повинен зазнавати покарання за роботу задля встановлення справедливості. На думку представників МКС, реакція міжнародної спільноти на санкції покаже, чи готові держави відстоювати проголошені ними принципи та захищати права постраждалих від масових злочинів.

Як пише Reuters, нові обмеження адміністрації президента Дональда Трампа значно ширші за попередні персональні санкції проти працівників МКС. Вони передбачають блокування фінансових операцій із судом та обмеження доступу установи до американської фінансової системи. Також санкції можуть вплинути на компанії, які надають МКС банківські, страхові, технологічні та інші послуги.

Адміністрація США надала американським компаніям шість місяців, щоб припинити співпрацю із судом. Водночас Вашингтон передбачив окремі винятки для деяких необхідних операцій.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо американських громадян, військовослужбовців і посадовців. Він нагадав, що Сполучені Штати ніколи не приєднувалися до Римського статуту, на підставі якого створили МКС.

За словами Рубіо, протягом десятиліть як республіканці, так і демократи виступали проти можливості притягнення американців до відповідальності в МКС. Нинішня адміністрація також вважає неприйнятними потенційні розслідування щодо військовослужбовців США, співробітників прикордонної служби та американських політичних лідерів.

Рубіо пояснив, що нові санкції передбачають заборону фінансових операцій із судом. Таким способом Вашингтон прагне обмежити доступ МКС до ресурсів і ускладнити його роботу.

Держсекретар також стверджує, що протягом останнього року США неодноразово висували суду вимоги щодо зміни його діяльності. За його словами, американська адміністрація відкладала запровадження санкцій, сподіваючись, що МКС або держави – учасниці Римського статуту врахують позицію Вашингтона. Однак, на думку Рубіо, вони не зробили достатніх кроків для розвʼязання суперечностей.

Водночас він заявив, що США залишають можливість дипломатичного врегулювання конфлікту. За словами держсекретаря, санкційний механізм передбачає час для переговорів із державами-учасницями, які можуть запропонувати рішення, прийнятне для Вашингтона. Якщо домовитися не вдасться, американська влада готова вжити додаткових заходів.

Крім того, Рубіо пригрозив домагатися припинення діяльності МКС, якщо суд не відмовиться від дій, які Вашингтон вважає загрозою для американських громадян. Він також закликав союзників США, зокрема держави – учасниці Римського статуту, вплинути на роботу суду.

Разом з тим, Міністерство фінансів США оприлюднило чотири спеціальні дозволи, які передбачають винятки із санкцій проти Міжнародного кримінального суду.

Зокрема, до 7 квітня 2027 року американська влада дозволила операції, необхідні для підтримання роботи МКС, виконання чинних договорів або поступового припинення співпраці з установою.

Йдеться, серед іншого, про внески держав – учасниць Римського статуту, виплату зарплат працівникам суду, медичне страхування, оренду приміщень, оплату комунальних послуг, податків та інших поточних витрат. Дозвіл також охоплює розрахунки за визначені послуги й операції, які відбулися до запровадження санкцій 9 жовтня.

Окремо Мінфін США дозволив МКС користуватися телекомунікаційними послугами та програмним забезпеченням, необхідним для роботи. Це стосується електронної пошти, відеозв’язку, вебсайтів, хмарних сервісів, програм для управління фінансами й персоналом, зберігання даних та кібербезпеки.

Ще один дозвіл стосується пенсійних виплат, пов’язаних із судом. Водночас кошти, які мають отримати особи під американськими санкціями, повинні надходити на заблоковані рахунки у США відповідно до встановлених правил.

Крім того, американська влада дозволила операції, необхідні для подальшого утримання девʼяти осіб, які перебувають під вартою МКС. Йдеться про колишнього президента Філіппін Родріго Дутерте, лівійця Халеда Мохамеда Алі Ель-Хішрі, колишнього учасника збройного угруповання “Селека” Махамата Саїда Абдель Кані, Аль-Хассана Аг Абдул Азіза Аг Мохамеда Аг Махмуда з Малі, колишніх командирів збройних угруповань Патріса-Едуара Нгаїссону, Боско Нтаганду, Домініка Онгвена, Алі Мухаммада Алі Абд аль-Рахмана (Алі Кушайба) та Альфреда Ромбота Єкатома. Це охоплює забезпечення їхнього здоров’я, безпеки та належних умов перебування під вартою, а також роботу відповідних установ.

Водночас ці дозволи не скасовують санкцій проти МКС. Вони стосуються лише визначених видів діяльності й не поширюються автоматично на операції з іншими особами, які перебувають під американськими обмеженнями.

Раніше ZMINA писала, що в серпні 2026 року США запровадили санкції проти президентки МКС Томоко Акане та старшого судового юриста Офісу прокурора Абдулайє Сеє.

Американська влада пояснила це їхньою причетністю до розслідувань щодо представників держав, які не визнають юрисдикції суду.

На той момент під санкціями США перебували дев’ятеро з 18 суддів МКС, обидва заступники прокурора, колишній прокурор та один співробітник Офісу прокурора.

Через обмеження вони втратили доступ до частини фінансових послуг, а їхні можливі активи в американській юрисдикції заблокували.

Про наслідки таких санкцій розповідала канадська суддя МКС Кімберлі Прост.

У вересні 2026 року вона повідомила, що через американські обмеження втратила доступ до кредитних карток, не могла бронювати готелі, замовляти таксі та навіть купувати квитки на громадський транспорт. Крім того, компанія Amazon закрила її облікові записи, а деякі банки відмовилися надавати їй послуги.

Прост зазначила, що санкції вплинули не лише на її професійну діяльність, а й на повсякденне життя. На її думку, американська влада намагається таким способом змусити суддів і прокурорів ухвалювати вигідні Вашингтону рішення.

Крім того, 5 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій засудила тиск на суддів і прокурорів МКС з боку США та Росії.

В Асамблеї наголосили, що санкції, кримінальні переслідування та залякування через розслідування міжнародних злочинів підривають незалежність суду.

ПАРЄ закликала держави – учасниці Римського статуту захищати представників МКС від зовнішнього втручання, забезпечувати дотримання їхніх привілеїв та імунітетів і не допускати перешкоджання роботі суду.

У 2024 році МКС також видав ордери на арешт кількох високопосадовців РФ через імовірні воєнні злочини та злочини проти людяності, пов’язані з ударами по українській цивільній інфраструктурі.

У травні 2026 року Україна передала Офісу прокурора МКС новий пакет матеріалів про депортацію та незаконне утримання в Росії понад 1,8 тисячі українських в’язнів із Херсонської та Миколаївської областей.