Війна звузила можливості для участі жінок у політиці – дослідження

З початку повномасштабного вторгнення частка жінок у місцевих радах в середньому складає 37%. За цей період чимало депутаток склали свої мандати, але продовжили громадську діяльність.

Про це розповіла аналітикиня “Громадського альянсу “Політична дія жінок” Дарина Завгородня під час презентації дослідження про вплив війни на політичну участь жінок.

скриншот трансляції

Гендерний баланс місцевих рад в Україні за час повномасштабного вторгнення не змінився. Це підтвердила членкиня Центральної виборчої комісії Вікторія Глущенко. Поміж тим, за її словами, у місцевих радах стало менше на понад 50 депутаток.

Дарина Завгородня пояснила це тим, що загальна чисельність депутатського складу зменшилась, серед них – непоодинокі випадки відмови жінок від депутатських повноважень. Експертка провела дослідження, щоб з’ясувати, чому депутатки складають свій мандат під час війни. 

Серед однієї з причин – обмеження на виїзд за кордон для депутаток місцевих рад, яке діяло до серпня 2025 року, політичний тиск, накопичене виснаження.

“Сьогодні бути депутаткою місцевої ради означає бути готовою працювати у три зміни: власне депутатство, яке не оплачується, відповідальність на основній роботі, бо треба ж із чогось жити, а також, як правило, неоплачувана домашня робота, доглядова праця. Не меншим викликом є безпека, особливо своєї родини, дітей”, – зазначила Дарина Завгородня.

Ще одна причина, через яку опитані депутатки складали мандат – це “інституційний параліч”, звернула увагу експертка:

“Це ситуація, коли на місцевому рівні вплив воєнних адміністрацій і міських адміністрацій став настільки сильним, що депутатки відчули, що частково їхня роль не є такою важливою, і вони не можуть впливати на прийняття важливих рішень”.

скриншот презентації

Всі респондентки, які взяли участь в дослідженні, розповіли, що їхньою основною мотивацією входження в політику було розширення їхньої діяльності у громадах. Вони на той час вже були активістками й мали значний досвід у громадській роботі.

“Деякі з респонденток планують повернутися у формальну політику згодом. Тому нам, як державі, так і громадянському суспільству, важливо зробити формальний політикум таким, куди жінки захочуть і зможуть повертатися у повоєнному виборчому циклі“, – наголосила дослідниця.

Лідерка Громадського альянсу “Політична дія жінок” Ірина Тишко озвучила рекомендації, як підтримувати жінок у політиці:

“Останній вибори продемонстрували ефективність гендерних квот, але разом з тим ми помітили чимало проблеми з їх застосуванням, особливо політичними партіями. І це не єдиний виклик, з яким кандидатки мали справу під час минулих виборчих перегонів”, – наголосила вона.

Представники громадянського суспільства підготували законодавчі пропозиції, як уникнути цих перешкод. Зокрема, законопроєкт № 11300 про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо протидії сексизму у виборчих процесах та забезпечення збалансованого представництва жінок та чоловіків у Верховній Раді та місцевих радах.

Документ передбачає захист квоти на всіх етапах виборчого процесу, захист від сексизму та зміни щодо цензу осілості, щоб жінки, які виїхали з країни через війну, могли балотуватися. 

“Важливо також наголосити на адаптації суми виборчої застави до реального рівня доходів, зважаючи на те, що офіційно в Україні різниця в заробітній платі жінок та чоловіків становить близько 30%, і ця різниця буде поглиблюватися через війну”, – звернула увагу Ірина Тишко.

Раніше ZMINA писала, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 13464, який передбачає реформу виборчого законодавства, зокрема й зміни до норм про гендерне квотування. Експертки вважають, що нова редакція звужує вже наявні гарантії гендерного балансу в органах влади та ігнорує важливі проблеми, які досі залишаються нерозв’язаними.

У березні 2025 року в Україні вперше презентували Індекс гендерної рівності за стандартами ЄС. За загальним балом Україна посідає 20-те місце серед 27 країн Європейського Союзу. Представництво жінок і чоловіків на рівні міністрів в Україні незбалансоване – 19% жінок і 81% чоловіків.  Серед депутатів Верховної Ради жінки становлять лише 20,5%, серед депутатів місцевих рад – 37%.