У Колумбії з Національного музею прибрали експонати про права ЛГБТІК+-людей і фемінізм: суд втрутився

У столиці Колумбії Боготі уряд наказав прибрати з постійної експозиції національного музею понад 30 предметів, пов’язаних з історією ЛГБТІК+-спільноти, жіночого руху та мирного процесу в країні. Міністерство культури пояснило рішення боротьбою з “політичною індоктринацією”.

Це спричинило масові протести, під час яких поліція застосувала силу до демонстрантів. Після звернення правозахисників суд тимчасово обмежив подальше вилучення експонатів і зобов’язав музей забезпечити збереження вже прибраних предметів.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

Фото: Fundación LGBTI

15 жовтня за розпорядженням міністерства культури Колумбії працівники Національного музею прибрали з експозицій понад 30 фотографій, плакатів та інших історичних предметів.

Зміни зачепили, зокрема, зали “Творення суспільства” (Hacer sociedad) та “Памʼять і нація” (Memoria y Nación), присвячених історії країни, суспільним рухам і боротьбі різних груп за свої права.

Серед експонатів, які прибрали, був веселковий прапор, що належав ЛГБТІК+-активістці Елізабет Кастільйо, а також плакат до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

Крім того, з експозиції зникли передвиборчі плакати колумбійських політиків Бернардо Харамільйо Осси та Карлоса Пісарро, яких убили 1990 року під час президентської кампанії.

Як пише El País, музей також прибрав ручку, виготовлену з кулі, якою у 2016 році підписали мирну угоду між урядом Колумбії та повстанським угрупованням FARC.

Ще одним вилученим експонатом став символ студентського руху “Сьомий бюлетень”. Ця ініціатива відіграла важливу роль у процесі ухвалення Конституції Колумбії 1991 року.

Рішення про зміну експозиції ухвалили на тлі оголошеної президентом Колумбії Абелардо де ла Еспріельєю кампанії проти того, що він називає нав’язуванням ідеології в культурі.

15 жовтня під час візиту до міністерства культури президент анонсував початок так званої культурної контрреволюції. За його словами, уряд має повернути державним культурним установам орієнтацію на традиційні цінності та національну спадщину.

Де ла Еспріелья також запропонував перейменувати міністерство культур, мистецтв і знань на міністерство культури та спадщини. Він представив цю зміну як частину боротьби з тим, що називає “воукізмом” та ідеологізацією культурної сфери.

Міністерка культури Паола Ольгін підтримала вилучення експонатів, заявивши, що Національний музей має зберігати та представляти культурну спадщину країни, а не поширювати політичні погляди чи однобічне трактування історії.

На думку міністерки, державні музеї не мають ставати майданчиками для виправдання злочинів або повторного травмування постраждалих. Міністерство переглядає зміст експозицій та підходи до їхнього формування в підпорядкованих установах.

Рішення уряду спричинило обурення громадських організацій, активістів і представників культурної спільноти. 17 та 18 жовтня сотні людей зібралися біля Національного музею в Боготі, протестуючи проти того, що вони вважають цензурою та спробою стерти частину історичної пам’яті країни.

Учасники акцій тримали плакати із закликами не стирати історію, а деякі порівнювали дії влади з практиками нацистської цензури. Частина протестувальників відтворила зображення вилучених експонатів і розмістила їх на мистецькій інсталяції біля музею.

Фото: EFE / Carlos Ortega

Обидва дні акцій супроводжувалися втручанням поліції. Правоохоронці розганяли демонстрантів за допомогою сльозогінного газу, світлошумових гранат і водометів.

Вилучення експонатів також засудили шість музеїв сучасного мистецтва Колумбії. Серед них – Музей сучасного мистецтва Боготи, Музей сучасного мистецтва Медельїна та музеї в Картахені, Барранкільї й інших містах.

У спільному зверненні до міністерства культури вони висловили занепокоєння втручанням влади у формування музейних експозицій.

Представники закладів наголосили, що історичні предмети мають цінність навіть тоді, коли розповідають про суперечливі або болючі події минулого. На їхню думку, уряд не повинен визначати, які сторінки історії суспільство може бачити, керуючись власними політичними поглядами. Музеї закликали міністерство переглянути рішення та забезпечити професійну незалежність культурних установ.

19 жовтня суд у Боготі втрутився в ситуацію після звернення представників громадських організацій.

Позов подали депутат парламенту Габріель Бесерра, представник ЛГБТІК+-обʼєднання León Zuleta Хорхе Вірвієскас та представник трансгендерної організації Revolución Rosa Кевін Муньйос Торрес.

Суддя Сесар Осоріо Ортіс ухвалив тимчасове рішення, яке зобовʼязує музей зберегти всі вже вилучені експонати.

Зокрема, установі заборонили знищувати ці предмети, змінювати їхній стан, переміщувати за межі музею або передавати третім особам. Також суд заборонив прибирати інші експонати через їхній зміст, якщо влада не оформить належного адміністративного рішення з обґрунтуванням таких дій.

Суддя зазначив, що ситуація може свідчити про порушення прав на історичну памʼять, правду, символічне відшкодування шкоди та свободу мистецького вираження.

Він також зобовʼязав міністерство культури пояснити правові підстави вилучення експонатів і надати інформацію про їхній стан та місце зберігання.

Водночас це лише тимчасові заходи. Суд ще не ухвалив остаточного рішення щодо законності дій уряду.

Наразі вилучені предмети не повернули до експозиції.

Національний музей Колумбії заснували 1823 року. Це один з найстаріших музеїв Америки. Його експозиції охоплюють історію країни, зокрема політичні конфлікти, суспільні зміни та боротьбу різних спільнот за визнання своїх прав.

Після смерті директорки Ліліани Ангуло Кортес у лютому 2026 року музей продовжує працювати без постійного керівника. За її керівництва заклад приділяв більше уваги історії темношкірих та корінних народів, боротьбі з расизмом і представленню різних поглядів на минуле країни.

Нагадаємо, що 2023 року влада Угорщини заборонила неповнолітнім відвідувати фотовиставку World Press Photo в Національному музеї в Будапешті.

Причиною стала серія світлин філіппінської фотографки Ханни Рейес Моралес, на яких були зображені літні ЛГБТІК+-люди. Угорська влада вирішила, що ці фотографії порушують закон про обмеження поширення інформації щодо гомосексуальності серед дітей.

Заборона діяла навіть у випадках, коли батьки дозволяли неповнолітнім відвідувати виставку.

Виконавча директорка World Press Photo Джумана Ель Зейн Хурі тоді розкритикувала рішення угорської влади, наголосивши, що йдеться про цензуру матеріалів, які розповідають про життя ЛГБТІК+-людей.

Водночас у грудні 2024 року в Польщі відкрили перший у країні музей ЛГБТІК+-історії – QueerMuzeum. Його колекція містить фотографії, листівки, газети, журнали й інші предмети, які документують історію спільноти, зокрема періоди дискримінації та переслідувань. Представники музею пояснювали, що збереження цих матеріалів важливе, оскільки значна частина історії ЛГБТІК+-людей досі залишається поза офіційними архівами або зникає разом із приватними колекціями.