Сейм Польщі підтримав пом’якшення законодавства про аборти, але президент може заблокувати зміни

20 жовтня Сейм Польщі підтримав два законопроєкти, які передбачають часткову декриміналізацію абортів та розширення доступу до переривання вагітності в разі тяжких вад розвитку плода. Однак зміни можуть не набути чинності, оскільки президент Кароль Навроцький виступає проти пом’якшення законодавства. Його адміністрація вже дала зрозуміти, що глава держави може ветувати документи.

Про це повідомляють Reuters та польське видання TVP Info.

Фото: REUTERS / Kacper Pempel

Перший законопроєкт передбачає часткове скасування кримінальної відповідальності за проведення аборту за згодою жінки та допомогу їй у самостійному перериванні вагітності. За документ проголосували 217 депутатів, проти виступили 213, ще троє утрималися.

Другий законопроєкт має повернути можливість законно переривати вагітність у разі тяжких вад розвитку плода. Таку підставу для аборту в Польщі скасували після рішення Конституційного трибуналу у 2020 році. Цей документ підтримали 233 депутати, проти проголосували 203, один утримався.

Наразі в Польщі діють одні з найсуворіших обмежень на аборти серед країн Європейського Союзу. Закон дозволяє перервати вагітність лише у випадках, коли вона загрожує життю чи здоров’ю жінки або настала внаслідок злочину, зокрема зґвалтування чи інцесту.

Президент Польщі Кароль Навроцький раніше неодноразово виступав проти розширення доступу до абортів.

Після голосування 20 жовтня керівник канцелярії президента Збігнєв Богуцький нагадав, що під час передвиборчої кампанії Навроцький підтримував захист життя від зачаття до природної смерті.

Водночас Богуцький зазначив, що законодавчий процес ще триває, тому остаточний зміст документів, які можуть надійти на підпис президентові, поки невідомий. Через це він не став прямо відповідати, чи застосує Навроцький право вето.

Керівник президентської канцелярії також звинуватив прем’єр-міністра Дональда Туска у використанні теми абортів для відвернення уваги від економічних проблем країни.

У разі президентського вето Сейм може спробувати його подолати. Однак для цього потрібна підтримка трьох п’ятих депутатів за присутності щонайменше половини складу палати. Наразі урядова коаліція не має досить голосів.

Суперечка навколо абортів може посилити протистояння між президентом, якого підтримувала опозиційна партія “Право і справедливість”, та урядом Туска напередодні парламентських виборів 2027 року.

Пом’якшення обмежень на аборти було однією з головних обіцянок проєвропейської коаліції, яка перемогла на виборах у 2023 році. Проте через розбіжності між партнерами влада тривалий час не могла домовитися про зміни, що спричинило невдоволення частини виборців.

Окремий законопроєкт, який передбачає можливість переривати вагітність за бажанням жінки до 12-го тижня, досі розглядають парламентські комітети.

Правозахисники вважають, що навіть ухвалені Сеймом зміни не забезпечать повноцінного доступу до абортів.

Віцепрезидентка європейського напряму Центру репродуктивних прав (Center for Reproductive Rights) Лія Гоктор зазначила, що законопроєкти передбачають лише обмежені зміни й не розв’яжуть проблем більшості жінок, які потребують послуг з переривання вагітності.

Польська організація із захисту репродуктивних прав FEDERA також звернула увагу, що запропоновані зміни усунуть лише частину проблем чинного законодавства.

Правозахисниці наголосили, що продовжують домагатися законного доступу до абортів без необхідності пояснювати причину щонайменше до 12-го тижня вагітності, повної декриміналізації та реальної можливості отримати цю медичну послугу.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Конституційний трибунал Польщі визнав неконституційним переривання вагітності через тяжкі патології розвитку плода. Відповідне рішення набуло чинності в січні 2021 року.

До цього саме такі медичні показання були підставою для приблизно 98% легальних абортів у країні.

Рішення Конституційного трибуналу спричинило масштабні протести по всій Польщі. Тисячі жінок виходили на вулиці з вимогами скасувати обмеження та забезпечити доступ до безпечного переривання вагітності.

У жовтні 2024 року окружний суд Варшави виправдав трьох лідерок руху “Жіночий страйк”, яких переслідували через організацію протестів проти заборони абортів. У 2024 році Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок (CEDAW) дійшов висновку, що суворі обмеження на аборти в Польщі порушують права жінок і створюють загрозу для їхнього життя та здоровʼя. За даними експертів ООН, такі обмеження вже призвели до кількох смертей, яких можна було уникнути.

Правозахисники звернули увагу, що через загрозу кримінального переслідування деякі лікарі відмовляються проводити аборти навіть за наявності законних підстав. Унаслідок цього жінки змушені виїжджати за кордон або шукати інші способи перервати вагітність.

Одним з найвідоміших випадків стала смерть 30-річної Ізабели в місті Пщина у вересні 2021 року. Жінка померла від септичного шоку після того, як лікарі не провели вчасно переривання вагітності.

У липні 2025 року польський суд визнав винними трьох медиків у справі про смерть Ізабели. Тоді вирок ще не набув законної сили.

Проблеми з доступом до абортів у Польщі також розглядав Європейський суд з прав людини. У грудні 2023 року ЄСПЛ встановив порушення права на повагу до приватного життя у справі польки, яка через рішення Конституційного трибуналу не змогла зробити запланований аборт після діагностування синдрому Дауна у плода. Жінці довелося виїхати за кордон для переривання вагітності.

У вересні 2024 року уряд Дональда Туска оприлюднив рекомендації, які мали спростити доступ до абортів у межах чинного законодавства. Зокрема, польська влада пояснила, що висновку одного лікаря досить, щоб підтвердити загрозу здоров’ю жінки як законну підставу для переривання вагітності.