Правозахисники констатували в тіньовому звіті для ЄС обмежений прогрес у протидії катуванням: від тюремної медицини до нових місць несвободи

Автори тіньового звіту з виконання рекомендацій Єврокомісії в межах кластера “Основи вступу до ЄС”, який підготувала коаліція громадських організацій за участі Центру прав людини ZMINA, констатували “обмежений прогрес у сфері боротьби з тортурами, жорстоким і таким, що принижує гідність, поводженням”. 

Сам документ оприлюднено на сторінці Центру прав людини ZMINA. 

Центр прав людини ZMINA уклав розділ “Захист основоположних прав і свобод”. Правозахисна організація повідомила, що монітори НПМ продовжують фіксувати під час своїх регулярних відвідувань системні порушення прав людини в місцях несвободи, зокрема неналежні умови тримання, обмежений доступ до медичної допомоги, порушення трудових прав та випадки жорстокого поводження.

Читайте також: Протидія катуванням в Україні: позитивні зрушення на рівні інституцій та прогалини на практиці

Автори документа констатують, що пенітенціарну систему охорони здоров’я досі так і не інтегрували до загальної системи охорони здоров’я, що негативно впливає на доступ до якісної та незалежної медичної допомоги під координацією Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ).

У Центрі прав людини ZMINA повідомляють, що, попри впровадження нових форм фіксації тілесних ушкоджень у 2024 році, практика їхнього застосування не відповідає стандартам Стамбульського протоколу. Зокрема, у місцях несвободи не здійснюється належна фотофіксація, не ведеться повний облік та не забезпечується інформування органів правопорядку.

Крім того, лишається актуальною потреба в забезпеченні ефективного впровадження Стамбульського протоколу, включно з контролем за документуванням тілесних ушкоджень та підвищенням кваліфікації медичного персоналу.

Читайте також: Правозахисники ZMINA у своєму дослідженні виявили множинні перешкоди для в’язнів у доступі до правосуддя

Замісна підтримувальна терапія впроваджена лише частково та залишається недоступною для значної частини осіб у місцях несвободи. Правозахисна організація вважає, що через це необхідно забезпечити її подальше впровадження.

Також автори звіту зазначають, що механізм звільнення від відбування покарання за станом здоров’я залишається надмірно формалізованим і не враховує критичного стану тяжкохворих осіб, що призводить до смертей під час проходження цієї процедури. Тож є потреба в перегляді законодавчих підходів до визначення підстав звільнення та спрощення відповідних процедур.

Інститут інспекторів з дотримання прав людини в місцях несвободи залишається обмежено ефективним через їхню інституційну залежність від адміністрації пенітенціарних установ. Правозахисники вважають, що важливо забезпечити їхню реальну незалежність та запровадити ефективний контроль за їхньою роботою. 

Автори дослідження також констатували, що вплив війни суттєво погіршує ситуацію в місцях несвободи: пенітенціарні установи залишаються неінтегрованими в систему цивільного захисту, а евакуаційні заходи виконуються частково. Лишається нагальна потреба в забезпеченні інтеграції місць несвободи до системи цивільного захисту та здійсненні своєчасної евакуації осіб із зон підвищеного ризику.

Читайте також: Інституційна безпорадність: що війна змінила для людей у СІЗО та виправних колоніях

Через війну Росії проти України в країні також з’явилися нові місця несвободи – територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

“Кількість порушень прав людини, що фіксуються в цих установах, зростає, що зумовлює необхідність незалежного моніторингу та реагування на порушення прав людини, зокрема катування і неналежне поводження, під час утримання там мобілізованих осіб”, – мовиться у звіті.