За 20 років в Україні вийшло понад 45 тисяч журналістських розслідувань: YouControl дослідив, кого найчастіше згадували

За останні 20 років аналітики YouControl зібрали понад 45,6 тисячі журналістських розслідувань та матеріалів з ознаками цього жанру. У них згадували понад 71 тисячу фізичних осіб і 63,4 тисячі компаній та організацій. Найчастіше увагу журналістів привертали політики, представники великого бізнесу та державні установи. Найбільшу кількість матеріалів у базі зафіксували у 2025 році – майже дев’ять тисяч.

Про це йдеться в новому дослідженні аналітичної системи YouControl, фахівці якої проаналізували журналістські публікації за 2006–2026 роки.

Ілюстративне зображення. Фото з відкритих джерел

Для дослідження використали матеріали з модуля “Репутація в медіа”, який працює з 2021 року. Він збирає журналістські розслідування та публікації, у яких автори аналізують документи, перевіряють факти, досліджують зв’язки між людьми й компаніями та виявляють суспільно важливу інформацію.

До бази входять матеріали “Слідства.Інфо”, “Схем”, “Bihus.Info”, “Texty.org”, “NGL.media”, “Української правди” та інших редакцій.

Аналітики наголошують, що їхні підрахунки не охоплюють абсолютно всі розслідування, які українські журналісти підготували за два десятиліття. Частина старих публікацій виходила лише в друкованих газетах і журналах, тому їх немає в цифрових архівах.

Скільки журналістських розслідувань опублікували в Україні

За даними YouControl, найбільше матеріалів у базі припадає на 2025 рік – 8949.

За неповний 2026 рік, станом на середину вересня, система вже зафіксувала 8494 публікації.

Аналітики пояснюють зростання кількості матеріалів не лише розвитком розслідувальної журналістики. Окремі методи цього жанру дедалі частіше використовують автори звичайних новин та аналітичних текстів. Зокрема, журналісти перевіряють декларації посадовців, досліджують судові рішення, аналізують державні закупівлі та зв’язки між компаніями.

Такі публікації також можуть потрапляти до бази YouControl, якщо містять ознаки журналістського розслідування.

У компанії зазначають, що за останні два десятиліття розслідувальна журналістика перетворилася з діяльності окремих спеціалізованих проєктів на постійний напрям роботи багатьох редакцій.

Нині розслідування готують не лише великі національні медіа, а й регіональні журналісти, які досліджують місцеві проблеми, використання бюджетних коштів і діяльність органів влади.

Кого найчастіше згадували в журналістських розслідуваннях

За підрахунками YouControl, найбільше уваги журналістів привертали люди, які мають значний політичний або економічний вплив.

Серед 50 найчастіше згадуваних фігурантів розслідувань за 2006–2026 роки приблизно 31% згадок припадає на бізнесменів, олігархів і забудовників. Ще 29% стосуються політиків, народних депутатів та міських голів, а близько 24% – президентів, прем’єр-міністрів і керівників Офісу президента різних років.

Окремо аналітики дослідили період із 2014-го до 2026 року.

За кількістю згадок як головних фігурантів журналістських матеріалів перші п’ять місць посіли:

• Ігор Коломойський – 237 згадок;
• Петро Порошенко – 170;
• Володимир Зеленський – 155;
• Рінат Ахметов – 131;
• Геннадій Труханов – 116.

Водночас за кількістю критичних згадок у розслідуваннях за цей самий період першу пʼятірку сформували:

• Віктор Янукович – 364 згадки;
• Петро Порошенко – 135;
• Ігор Коломойський – 115;
• Володимир Зеленський – 108;
• Арсен Аваков – 87.

YouControl розрізняє кілька видів згадок. Якщо людина або компанія є головним об’єктом розслідування, система позначає її як фігуранта. Критичною вважають згадку, коли особа чи організація відіграє важливу роль у матеріалі та з’являється в негативному контексті.

Окрема категорія охоплює інші згадки, які не мають цих ознак.

Аналітики наголошують, що велика кількість критичних публікацій не доводить причетності людини до правопорушень. Цей показник відображає увагу медіа до її діяльності, а не юридичну оцінку.

Які державні установи та компанії найчастіше потрапляли у фокус журналістів

У дослідженні YouControl також проаналізували юридичних осіб, яких згадували в журналістських матеріалах.

Серед 50 організацій із найбільшою кількістю критичних згадок за 2006–2026 роки 31 належить до державного сектору. Це 62% вибірки. Разом вони отримали 1060 критичних згадок.

До переліку увійшли центральні органи влади, правоохоронні структури, суди, державні підприємства та інші установи.

Зокрема, серед органів прокуратури та судової системи найбільше критичних згадок за весь досліджуваний період мали:

• Офіс генерального прокурора – 116;
• Вища кваліфікаційна комісія суддів – 70;
• Окружний адміністративний суд Києва – 64;
• Вища рада правосуддя – 51;
• Печерський районний суд Києва – 45.

Серед правоохоронних органів аналітики виокремили Службу безпеки України із 79 критичними згадками, Міністерство внутрішніх справ – із 75, Національну поліцію – із 39, Державне бюро розслідувань – із 17 та Національне антикорупційне бюро – із 16.

Окреме місце у вибірці посідають політичні партії.

Найбільше критичних згадок за 2006–2026 роки припадає на “Партію регіонів” – 129. Далі йдуть “Слуга народу” – 80, “Опозиційна платформа – За життя” – 71 та “Європейська солідарність” – 64.

Серед компаній, які найчастіше ставали головними фігурантами журналістських розслідувань за два десятиліття, опинилися великі дорожні підрядники.

Зокрема, “Ростдорстрой” згадували у 208 матеріалах, “Автомагістраль-Південь” – у 172, а Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України – у 151.

Аналітики повʼязують значну увагу до цих структур із державними закупівлями, великими інфраструктурними проєктами та використанням бюджетних коштів.

Як змінюється розслідувальна журналістика

За висновками YouControl, за останні два десятиліття в українській розслідувальній журналістиці простежуються три тенденції: збільшення кількості матеріалів, розвиток розслідувань у регіонах та розширення кола тем.

Якщо раніше журналісти переважно зосереджувалися на політиках і великому бізнесі, то тепер дедалі частіше досліджують діяльність державних компаній, правоохоронців, місцевої влади та реалізацію інфраструктурних проєктів.

Водночас представники окремих організацій та компаній можуть залишатися у фокусі журналістів роками. Нові кримінальні провадження, судові рішення та зміни в їхній діяльності стають приводами для подальших публікацій.

Координатор всеукраїнської мережі медійних хабів “Медіабаза” Інституту масової інформації Павло Лісниченко пояснив, що інструменти для пошуку попередніх журналістських матеріалів допомагають редакціям швидше збирати інформацію про людей та компанії.

За його словами, журналісти можуть використовувати напрацювання колег, перевіряти раніше оприлюднені факти й доповнювати власні матеріали новими відомостями.

У YouControl також підкреслили, що розслідування часто починаються з аналізу відкритих даних: декларацій, державних реєстрів, фінансової звітності, судових справ та інформації про власників бізнесу.

Водночас сам факт згадки в розслідуванні, наявність бізнес-зв’язків або невідповідностей у документах ще не свідчить про правопорушення. Кожен такий випадок потребує додаткової перевірки.

Нагадаємо, що зростання кількості журналістських розслідувань супроводжується посиленням тиску на їхніх авторів. Раніше ZMINA писала, як протягом останніх років змінювалися способи переслідування журналістів-розслідувачів. Серед задокументованих випадків – стеження за редакціями, погрози, спроби дискредитації, втручання правоохоронців і судові позови.

Зокрема, у вересні 2026 року ZMINA писала, що команда “Bihus.Info” свого часу одночасно брала участь приблизно у 30 судових справах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. За оцінкою адвокатки редакції Марії Музички, більшість із них мали ознаки SLAPP – судових позовів, які використовують для тиску на журналістів та обмеження їхньої роботи.

На тлі таких випадків в Україні почали розробляти спеціальні механізми захисту журналістів і громадських активістів. 30 вересня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16117 про протидію зловживанням судовими процесами. Він передбачає, зокрема, можливість закривати явно необґрунтовані справи на ранніх етапах. До підготовки документа долучилися представники медіа, правозахисних організацій, зокрема ZMINA, та державних установ.