Апеляційний суд назвав заборону розслідування про майно брата директора ДБР фактичною цензурою

Київський апеляційний суд пояснив, чому скасував ухвалу Печерського районного суду Києва, яка забороняла Центру протидії корупції, “Слідству.Інфо” та журналістці Аліні Стрижак публікувати розслідування про 143 об’єкти нерухомості, пов’язані з братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Апеляція дійшла висновку, що Печерський суд фактично застосував попередню цензуру та обмежив свободу слова.

Про це повідомляє Центр протидії корупції, який отримав повний текст постанови Київського апеляційного суду від 24 вересня.

Олексій Сухачов. Використано оригінальні фото. Колаж створено за допомогою ШІ

Так, колегія суддів у складі Єлизавети Євграфової, Бориса Левенця та Віталія Саліхова скасувала ухвалу судді Печерського райсуду Сергія Вовка на користь ТОВ “Парковий-2”.

Йшлося про заборону поширювати розслідування щодо 143 об’єктів нерухомості, які журналісти пов’язують з Олександром Сухачовим – братом директора ДБР Олексія Сухачова.

З повного тексту постанови стало відомо, чому саме апеляційний суд визнав рішення Печерського суду необґрунтованим.

Колегія суддів вказала, що суд першої інстанції не перевірив, чи була заборона публікації необхідною та пропорційною. Він також не врахував суспільного інтересу до теми розслідування і не пояснив, якої непоправної шкоди могло завдати саме надсилання журналістського запиту.

На думку апеляційного суду, Печерський суд фактично запровадив повну попередню цензуру щодо матеріалу, який журналісти на той момент ще навіть не опублікували. Самого припущення, що майбутня публікація може бути несприятливою для заявника, недостатньо для обмеження права на свободу вираження поглядів.

Апеляційний суд також звернув увагу, що заборона фактично збігалася з вимогами, які ТОВ “Парковий-2” планувало заявити в позові.

Тобто ще до розгляду справи по суті Печерський суд уже заборонив журналістам поширювати інформацію. Колегія суддів наголосила, що Цивільний процесуальний кодекс не дозволяє застосовувати забезпечення позову, яке фактично означає задоволення самих позовних вимог до того, як суд розгляне спір.

Окремо апеляція звернула увагу на заборону поширювати інформацію про Олександра Сухачова. У матеріалах справи немає доказів, що він уповноважив ТОВ “Парковий-2” представляти його інтереси або захищати в суді його особисті немайнові права. Тому, на думку колегії, суд не мав підстав обмежувати поширення інформації про третю особу за заявою компанії, яка не мала повноважень представляти цю людину.

Апеляційний суд також дійшов висновку, що Печерський суд фактично вирішив спір ще до його розгляду. Забезпечення позову не може підміняти остаточне судове рішення та давати заявнику весь результат, якого він домагається, ще до розгляду справи по суті.

Нагадаємо, що 6 липня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив ЦПК, “Слідству.Інфо” та журналістці Аліні Стрижак публікувати розслідування про 143 об’єкти нерухомості. Суд застосував цю заборону як забезпечення майбутнього позову ТОВ “Парковий-2”. На той момент компанія ще не подала сам позов.

До цього журналістка Аліна Стрижак звернулася до компанії по коментар щодо обставин, за яких Олександр Сухачов став власником 143 об’єктів нерухомості в Харкові. У ТОВ “Парковий-2” вважали, що журналісти незаконно збирають, зберігають і обробляють персональні дані людей, які укладали з компанією господарські угоди. Згодом компанія подала відповідний позов.

За даними розслідування ЦПК та “Слідства.Інфо”, Олександр Сухачов набув 143 квартири й офіси в Харкові за цінами, значно нижчими за ринкові. Вартість окремих квартир становила приблизно від 25 до 50 тисяч гривень – від 932 до 1856 доларів за тодішнім курсом.

У Печерському суді після розголосу заявляли, що заборона має тимчасовий характер. Однак пізніше Сергій Вовк відмовив ЦПК та “Слідству.Інфо” в її скасуванні, тому вона залишалася чинною.

Журналісти у відповідь передали розслідування колегам. Спочатку його одночасно опублікували “Українська правда”, Суспільне, “Схеми” Радіо Свобода, hromadske, “Дзеркало тижня”, NV, “Bihus.Info” та “Телебачення Торонто”, які об’єдналися в “Ініціативу 143”.

Згодом матеріал поширили загалом 27 медіа. За перші три дні розслідування набрало майже 4 мільйони переглядів на різних платформах.