Уряд планує, щоб до кінця поточного року освітнім застосунком “Мрія” користувались 1,2 мільйона людей
В Україні до кінця поточного року освітнім застосунком “Мрія” за планом має користуватись 1,2 мільйона людей.
Про це йшлось під час міжвідомчої зустрічі парламентського комітету з питань цифрової трансформації.
Ілюстративне зображення. Фото: Мінцифри“Мрія” – український державний освітній застосунок, про який уперше розповів президент Володимир Зеленський у 2023 році. У ньому можна вести журнал, ставити оцінки школярам, дивитися розклад та домашні завдання, переглядати добірки відео для саморозвитку та чимало іншого.
Нині, за даними уряду, застосунком користуються близько 700 тисяч учнів, батьків і вчителів з 4,5 тисячі шкіл. Ще у липні посадовці звітували про 640 тисяч користувачів.
Під час зустрічі парламентського комітету поміж іншим обговорювали використання “Мрії” під час постійних повітряних тривог, а також порушували питання захисту персональних даних.
Нагадаємо, що посадовці передбачали, що “Мрію” використовуватимуть у всіх ланках освіти, як-от торік її дозволили в дитсадках. Зі свого боку критики програми мали перестороги, зокрема щодо поводження з персональними даними дітей.
Уряд звітував, що збирається поточного року узгодити законодавство про персональні дані з європейським. Йдеться поміж іншим про:
- European Interoperability Act – європейський закон, що створює правову основу співпраці та взаємодії (інтероперабельності) між країнами-членами, щоб, зокрема, зменшити вартісне та трудомістке адміністративне навантаження;
- Once-Only Technical System (OOTS) – документ, який стосується системи обміну даними з державних реєстрів країн ЄС, щоб громадяни Союзу лише один раз мали надати потрібні державі дані, а процес не залежав від місця, де живеш;
- Single Digital Gateway (SDG) – документ щодо легшого доступу онлайн до інформації, адмінпроцедур та допоміжних послуг, які можуть знадобитися громадянам ЄС у різних країнах-членах;
- General Data Protection Regulation (GDPR) – закон з вимогами до захисту персональних даних, який надає громадянам ЄС більший контроль за даними, а також встановлює обов’язки та відповідальність тих, хто їх збирає, використовує чи іншим чином обробляє.
Нове законодавство щодо захисту персональних даних чекає на друге читання у Верховній Раді з листопада 2024 року.
Окрім цього, правозахисники не вперше говорять, що в Україні існує цифрова дискримінація, адже не всі люди мають пристрої та доступ до мережі, щоб скористатися послугами. Юристка у сфері цифрового законодавства Уляна Шадська кілька років тому детально пояснювала в колонці для ZMINA, що зворотний бік тотальної цифровізації – позбавлення альтернатив.
