Правоохоронний комітет Ради рекомендував не вносити до порядку денного п’ять євроінтеграційних законопроєктів
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 19 серпня рекомендував не вносити до порядку денного парламенту п’ять законопроєктів, пов’язаних з євроінтеграцією та реформуванням правоохоронних і антикорупційних органів. Формальною причиною депутати назвали “втрату актуальності”.
Про це повідомив Центр протидії корупції, посилаючись на засідання комітету.
Верховна Рада України. Фото: ProjectorЙдеться про такі законопроєкти:
- № 15343 – запроваджує конкурс на посаду генерального прокурора;
- № 15334 – розширює повноваження НАБУ, зокрема дозволяє бюро розслідувати діяльність керівництва Офісу президента та ДБР, а також надає керівнику САП право самостійно звертатись із запитом про екстрадицію;
- № 15354 – зупиняє перебіг строків давності в корупційних справах після передання обвинувального акта до суду, а також у разі мобілізації обвинуваченого;
- № 15333 – має запровадити механізми протидії штучному затягуванню судових справ і скасувати так звані правки Лозового;
- № 13602 – передбачає перезавантаження Державного бюро розслідувань та конкурс на посаду його керівника з переважним голосом незалежних міжнародних експертів.
За даними Центру протидії корупції, комітет фактично рекомендував зняти всі п’ять законопроєктів з подальшого розгляду, не обговорюючи їх по суті.
У ЦПК вважають, що це може поставити під загрозу виконання Україною низки вимог Євросоюзу. Заступниця виконавчої директорки організації Олена Щербан заявила, що таким рішенням депутати зробили перший крок до провалу ключових євроінтеграційних реформ. Зокрема, за її оцінкою, це може залишити ДБР залежним від Офісу президента, а посаду генерального прокурора – без прозорого конкурсу. Також, на її думку, фігуранти справ про топкорупцію зможуть і надалі затягувати розгляд справ, а “правки Лозового” залишаться чинними.
ЦПК пояснює, що Регламент Верховної Ради розрізняє дві процедури: внесення законопроєкту до порядку денного та зняття його з розгляду.
Комітет рекомендував не вносити законопроєкти № 15354, 15333 та 13602 до порядку денного 16-ї сесії парламенту, яка розпочнеться у вересні. Тому їх мають внести до додатка 2 до постанови Верховної Ради про порядок денний сесії.
Формально цей додаток містить законопроєкти, які комітети не рекомендують вносити до порядку денного. Водночас у самій постанові Верховної Ради традиційно передбачають, що такі законопроєкти потрібно зняти з розгляду.
Якщо парламент ухвалить постанову в такій формі, ці три законопроєкти фактично припинять розглядати. У такому разі для проведення реформи ДБР та скасування “правок Лозового” доведеться подавати нові законопроєкти.
Народний депутат Ярослав Железняк підкреслив, що правоохоронний комітет у такий спосіб відхилив законопроєкти, які мали посилити антикорупційну систему та виконати міжнародні зобов’язання України.
За рішення комітету, зокрема, проголосували його голова Сергій Іонушас та депутати від “Слуги народу” Максим Бужанський і Ольга Савченко, а також Григорій Мамка, який раніше був депутатом від ОПЗЖ. Савченко в грудні 2025 року НАБУ та САП повідомили про підозру.
За словами Железняка, Максим Бужанський під час засідання комітету заявив, що ці законопроєкти стосуються політики, а не права, а їхні автори нібито не мають повноважень подавати ініціативи, пов’язані з євроінтеграцією. Він послався на урядову постанову про робочу групу з переговорів щодо вступу України до ЄС і зазначив, що автори законопроєктів до неї не входять.
Щодо окремих ініціатив Бужанський також заявив про нібито суперечність практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, він виступив проти змін щодо строків давності в корупційних справах, заявивши, що їхнє скасування може порушувати Конвенцію про захист прав людини. Законопроєкт про реформу ДБР, за його словами, також отримав негативний висновок КМЄС через ризики для роботи бюро.
Ольга Савченко тим часом заявила, що Україна має дочекатись урядових версій законопроєктів, оскільки саме Кабмін є головним відповідальним за переговори про вступ до ЄС. Вона також вважає, що урядові ініціативи матимуть більше шансів отримати підтримку парламенту. За її словами, ухвалення законопроєктів, внесених окремими депутатами, може опинитися під загрозою через політичні суперечки та питання авторства, що нібито здатне вплинути й на євроінтеграційний процес.
Водночас Железняк назвав таке обґрунтування порушенням Регламенту Верховної Ради. Він заявив, що планує звернутися до голови парламенту, який формує остаточні пропозиції щодо порядку денного.
“Висновки два. Перший. Влада явно хоче поховати антикорупційні ініціативи. І далеко від плану зламати роботу НАБУ та САП не відійшла. Другий. Будемо вчергове захищати боротьбу з корупцією. І по всіх попередніх кейсах, де влада намагалася це саботувати, у нас поки виходило вигравати”, – підсумував нардеп.
Своєю чергою голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна наголосила, що правоохоронний комітет не розглядав законопроєкти по суті, а одразу запропонував пакетом зняти їх з розгляду.
Радіна також звернула увагу на те, що серед них є законопроєкт № 15334, який розширює підслідність НАБУ і САП на керівництво Офісу президента та директора ДБР. За її словами, рішення про “втрату актуальності” цього документа особливо показове на тлі спецоперації НАБУ та САП, у межах якої фігурує, ймовірно, вже колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.
“ЄС планував дати Україні 8,3 мільярда євро до кінця 2026 року в обмін на реформи у сфері верховенства права і боротьби з корупцією. Як бачите, деякі парламентарі роблять усе можливе, щоби українці цих коштів ніколи не побачили. Тож знайте: якщо у держави забракне грошей на відновлення знищеної ворогом інфраструктури, заплати чи пенсії – по рішення звертайтесь, зокрема, до правоохоронного комітету. А законопроєкти ми обов’язково переподамо, не вперше”, – зауважила Радіна.
Нагадаємо, що сьогодні стартував конкурс на посаду заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Громадські організації закликають стежити за відбором і не допустити політичного впливу на роботу прокуратури.
Читайте також: Чи витримала демократія? Підсумки року після атаки на НАБУ та САП
