Після публікації про шкільний конфлікт редакція “Гречки” отримала погрози судом
Редакція кропивницького онлайн-видання “Гречка” заявила про погрози судовим позовом після публікації матеріалу про конфлікт між школярами, який завершився бійкою за участю батька одного з підлітків. У редакції кажуть, що дотрималися журналістських стандартів, отримали коментарі всіх сторін і поліції, а також зберегли записи погроз.
Про це повідомило саме видання.
Фото: Canva5 серпня “Гречка” опублікувала матеріал “Шкільний конфлікт на Кіровоградщині переріс у бійку з батьком: судитимуть двох”. У ньому журналістка Анна Яцко описала події, які сталися в березні цього року в селі Мошорине Суботцівської громади.
Виконувачка обов’язків випускової редакторки “Гречки” Ірина Бегер у коментарі “Детектору медіа” розповіла, що напередодні до редакції звернулася мати 16-річного школяра Євгена Тетяна Берест, яка дозволила назвати своє ім’я.
За словами Бегер, жінка повідомила, що в школі сталася бійка між її сином Євгеном та його однокласником Кирилом. Після цього вона зустрілася з батьками іншого хлопця, і, як їй тоді здалося, конфлікт вдалося владнати. Однак уже наступного дня, за її словами, біля магазину неподалік школи батько Кирила Олексій побив її сина.
Журналісти також поспілкувалися з двома учнями, які були свідками бійки в школі та подій біля магазину. Один зі свідків розповів, що чоловік погрожував підлітку та почав його шарпати. Під час штовханини хлопець ударив чоловіка головою в ніс. Водночас сам підліток отримав подряпини на шиї та синці. Після цього і чоловік, і Тетяна Берест звернулися до поліції.
Речниця Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Оксана Ковтуненко повідомила журналістам, що правоохоронці оголосили підозри і Євгену, і Олексію за статтею про умисне легке тілесне ушкодження (стаття 125 Кримінального кодексу України). Обвинувальні акти вже передали до Знамʼянського міськрайонного суду.
Ірина Бегер зазначила, що перед публікацією журналістка намагалася отримати коментар Олексія, щоб дотриматися професійних стандартів. Проте чоловік відмовився спілкуватися й натомість пригрозив редакції судом, якщо матеріал опублікують.
За словами редакторки, через кілька годин після виходу новини до редакції зателефонувала дружина чоловіка, який брав участь у конфлікті. Вона також заявила, що звернеться до суду, оскільки, на її думку, редакція не мала права публікувати цей матеріал.
Бегер наголосила, що редакція не називала прізвища сторони, яка відмовилася коментувати ситуацію, адже судовий розгляд у справі ще триває. За її словами, таким чином журналісти не порушили принцип презумпції невинуватості.
Вона додала, що редакція не хвилюється через погрози, оскільки діяла в межах журналістських стандартів: отримала коментарі всіх сторін і поліції, а також зберегла записи телефонних розмов із погрозами.
Ірина Бегер також надала “Детектору медіа” записи, які підтверджують, що одна зі сторін конфлікту погрожувала редакції судовим позовом.
Нагадаємо, що випадки тиску на журналістів через їхні публікації в Україні трапляються регулярно. Зокрема, у липні цього року “Медіарух” закликав правоохоронців розслідувати погрози журналістам видання “Бабель”, які вони отримали після публікації розслідування про 425 окремий штурмовий полк “Скеля”. Представники медіаспільноти також звернулися до військового керівництва із закликом публічно засудити погрози та не допустити дискредитації незалежних медіа.
Ще одним резонансним прикладом став судовий тиск на “Слідство.Інфо” та Центр протидії корупції. У липні Печерський районний суд Києва заборонив журналістам публікувати розслідування про майно брата директора Державного бюро розслідувань. У відповідь спочатку вісім, а згодом 27 українських медіа одночасно опублікували матеріал у межах “Ініціативи 143” на знак солідарності з колегами. За три дні розслідування зібрало майже чотири мільйони переглядів.
Інститут масової інформації також регулярно фіксує випадки юридичного тиску, погроз і перешкоджання професійній діяльності журналістів. За даними організації, упродовж липня 2026 року в Україні зафіксували 11 випадків порушення свободи слова. Сім з них стали наслідком російської агресії, ще чотири не були пов’язані з війною.
