Тиск на експертів і затягування експертиз загрожують розслідуванню топкорупції – Клименко
Експерти у справах НАБУ і САП зазнають тиску, а затягування експертиз і суперечливі висновки часто перешкоджають розслідуванню корупції.
Про це заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.
Фото: Назарій Мазилюк / УПЯк приклад, він навів справу “Династії”. За його словами, експертці наполегливо радили відмовитися від участі у кримінальному провадженні. Спочатку незнайомий чоловік дочекався її біля будинку, щоб передати відповідне “повідомлення”, а згодом через третіх осіб їй погрожували мобілізувати родичів і позбавити права займатися професійною діяльністю.
НАБУ і САП розслідують ці обставини в межах кримінального провадження. Одна з версій слідства полягає в тому, що до тиску могли бути причетні окремі співробітники Служби безпеки України.
Клименко наголосив, що вплив на експертів не є новою проблемою для української правоохоронної системи. Оскільки експертизи призначають майже в кожному провадженні НАБУ і САП, саме від них часто залежить можливість повідомити про підозру, передати справу до суду та довести вину обвинувачених.
За словами керівника САП, тиск може мати різні форми. У справі про заволодіння 141 мільйоном гривень “Укрзалізниці” слідство зафіксувало розмови про можливий підкуп судових експертів для отримання вигідного стороні захисту висновку. Коли це не вдалося, захист почав домагатися дисциплінарного покарання експерта та намагався через суд отримати його персональні дані.
В іншому випадку під час обшуків у державній експертній установі правоохоронці знайшли записи щодо справи “Роттердам+”. У них містилася вказівка повідомити зацікавлених осіб, якщо до установи надійде постанова про проведення експертизи.
Окремою проблемою Клименко назвав тривалі строки проведення експертиз. Наприклад, у справі про можливу корупцію під час будівництва Шулявського шляхопроводу слідство довго чекало на ключовий висновок про суму збитків, через що розслідування фактично зупинилося.
Подібна ситуація виникла й у справі про закупівлю висотомірів для військових літаків, де кожна комп’ютерно-технічна експертиза тривала від двох з половиною до трьох з половиною років. В іншому провадженні державна експертна установа понад 16 місяців виконувала вісім будівельно-оціночних експертиз, не реагуючи належним чином на нагадування детективів.
Клименко зазначив, що через такі затримки спливають строки давності, а винні можуть уникнути відповідальності. Зокрема, у справі про закупівлю висотомірів кілька інших установ підтвердили, що експерти, ймовірно, надали завідомо неправдивий висновок. Водночас притягнути їх до кримінальної відповідальності вже неможливо через закінчення строків давності.
Ще однією системною проблемою керівник САП назвав суперечливі експертні висновки. За його словами, одна й та сама державна установа в різний час давала взаємосуперечливі оцінки вартості того самого майна.
Так, у справі про заволодіння землями під Фастовом експерти спочатку оцінили одну земельну ділянку у 1,5 мільйона гривень, а згодом – у 219 тисяч гривень. Аналогічні розбіжності виникли щодо всіх 462 ділянок.
Подібна ситуація була й у справі про закупівлю “Укрзалізницею” пристроїв живлення. Через чотири роки та сама установа визначила зовсім іншу ринкову вартість обладнання, а повторна експертиза в іншій установі взагалі дійшла висновку, що визначити її неможливо.
За словами Клименка, інколи експерти також не дають чітких відповідей на поставлені запитання або виходять за межі своєї компетенції, через що слідство змушене призначати нові дослідження й чекати ще кілька місяців або років.
В одному з проваджень детективи відкликали постанову про призначення експертизи, а експертна установа повернула матеріали. Через три місяці сторона захисту подала до суду висновок цієї ж установи, датований так, ніби його підготували ще до відкликання постанови. Проведені слідчі дії, за словами Клименка, дають підстави вважати, що документ могли скласти пізніше.
На думку керівника САП, причиною цих проблем є сама модель управління державною судовою експертизою. Він зазначив, що керівників державних експертних установ призначають без відкритих конкурсів, а сертифікацію і дисциплінарну відповідальність експертів контролює комісія при Міністерстві юстиції. Водночас посадовці цього міністерства можуть бути фігурантами розслідувань НАБУ і САП.
Посадовець також зазначив, що Україна зобов’язалася до кінця 2026 року забезпечити антикорупційним органам доступ до якісних судових експертиз. Це одна з умов отримання 124 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility та одна з вимог ЄС у процесі переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
Для розв’язання проблеми керівник САП запропонував створити окрему незалежну експертну установу для справ про високопосадову корупцію. На його думку, вона має працювати незалежно від Міністерства юстиції, мати прозорий конкурс на посаду керівника за участю міжнародних експертів, гарантії незалежності для експертів, належне фінансування та сучасне технічне забезпечення. Крім того, її діяльність має регулювати закон, а не підзаконні акти.
За словами Клименка, така установа допоможе зробити розслідування швидшими, забезпечить якісні докази та зменшить можливості впливати на результати експертиз.
Нагадаємо, що минулого тижня Олександра Поклада призначили тимчасовим виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України. Він був причетний до операції із доставлення до України колишнього народного депутата Федора Христенка поза встановленими законом процедурами. Саме ця операція мала створити штучні докази нібито існування “російського сліду” в НАБУ.
