ВАКС обрав Тищенку заставу в 10 мільйонів гривень у справі про прохання неправомірної вигоди

Вищий антикорупційний суд обрав народному депутату Миколі Тищенку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 мільйонів гривень. Його підозрюють у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації. Відповідне рішення 3 липня оголосив слідчий суддя Віктор Ногачевський.

Про це повідомляє Центр протидії корупції з зали суду.

Микола Тищенко. Фото: Центр протидії корупції

Під час засідання прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виклала суть підозри.

За версією слідства, у травні 2023 року Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію щодо діяльності кол-центрів. Тищенко не увійшов до її складу, однак як народний депутат мав певні повноваження. Не пізніше кінця липня 2023 року, вважає слідство, він вирішив використати свій статус для отримання хабарів в обмін на так зване “кришування” окремих кол-центрів.

Прокурорка зазначила, що Тищенко публічно демонстрував боротьбу з кол-центрами. Лише за кілька тижнів серпня 2023 року він 19 разів звертався до поліції із повідомленнями про їхню нібито незаконну діяльність.

За даними слідства, водночас Тищенко просив гроші у бізнесмена Олега Левченка, якого пов’язують із діяльністю кол-центрів і який перебуває у міжнародному розшуку. За ці кошти депутат нібито обіцяв не втручатися в роботу кол-центрів Левченка та дискредитувати їхніх конкурентів.

Слідство стверджує, що свої вимоги Тищенко передавав через Андрія Ляшка, який є похресником Левченка і не має стосунку до колишнього народного депутата з таким самим ім’ям. Спочатку, за версією слідства, Тищенко просив 50 тисяч євро, пізніше зменшив суму до 25 тисяч євро за окремі дії проти конкурентів. На початку серпня 2023 року він, за даними прокуратури, почав вимагати щомісячно 100 тисяч євро, а згодом підвищив суму до 200 тисяч євро за дискредитацію інших кол-центрів.

Також у матеріалах справи йдеться про прохання надати неправомірну вигоду на суму близько 51 мільйон гривень в еквіваленті. 23 серпня 2023 року Тищенко припинив висувати такі вимоги. Грошей він не отримав, однак, за словами прокурорки, його дії все одно підпадають під статтю Кримінального кодексу про прохання неправомірної вигоди.

Слідство також заявляє, що для конспірації Тищенко використовував умовні позначення. Один мільйон доларів він нібито називав “один великий” або “велика константа”, а 50 тисяч євро – “50 евреїв”.

За словами прокурорки, НАБУ допитало Андрія Ляшка як свідка. Він добровільно передав свій телефон, на якому, за даними слідства, збереглися записи та стенограми розмов із Тищенком.

Із цих матеріалів випливає, що депутат просив одноразову велику суму, а після цього планував отримувати регулярні платежі. Він також говорив, що невдовзі зможе взяти під контроль увесь ринок.

Як підкреслила прокурорка, зі свідчень Ляшка також випливає, що Тищенко заявляв про можливість припинити діяльність будь-якого кол-центру. Він стверджував, що за наявності фінансування створить спеціальний підрозділ чисельністю 300–400 людей, який працюватиме по всій країні та змінить ситуацію на ринку кол-центрів.

В іншому фрагменті розмов, на який посилається слідство, Тищенко говорив, що потребує медійної підтримки, планує використовувати тимчасову слідчу комісію як інструмент і заявляв, що велика сума грошей дозволить “закрити очі всім”. Також, за даними прокуратури, у записах він згадував Малюка, ймовірно колишнього голову СБУ, та Семінського, ймовірно народного депутата від “Слуги народу”.

Окремий епізод підозри стосується легалізації коштів. У ньому фігурують дружина Тищенка Алла Барановська, його помічник Олександр Сітак та благодійний фонд “Дорога до миру”, який слідство пов’язує з депутатом.

За версією слідства, частину коштів фонду витрачали не на благодійну діяльність, а на інші потреби, зокрема оплату готелів, подорожей і покупок у Європі. Прокурорка також заявила, що окремі автомобілі у звітності оцінювали дорожче за їхню реальну вартість і купували “для картинки”. В одному із записів розмов, на які посилається слідство, Барановська пояснювала, що невеликі автомобілі потрібно фотографувати так, щоб вони виглядали значно дорожчими.

Як зазначає Центр протидії корупції, до реєстрації як фізичної особи-підприємця Барановська отримувала 30–40 тисяч гривень доходу на рік, а після цього її доходи стали багатомільйонними. За даними слідства, вона подарувала Тищенку 12,6 мільйона гривень, а правоохоронці вважають цю угоду фіктивною. Після розлучення Барановська, за словами прокурорки, подарувала йому ще 7 мільйонів гривень.

Під час обшуку в Барановської правоохоронці вилучили 320 тисяч доларів США та 240 тисяч євро готівкою. Крім того, уже після розлучення у неї знайшли два закордонні паспорти Тищенка, дублікат посвідчення народного депутата та картку для голосування.

САП просила суд відправити Тищенка під варту з альтернативою застави у 19 млн грн.

Сам Тищенко перед початком засідання перелічив кілька законопроєктів, які, за його словами, потрібні Україні для вступу до Європейського Союзу. Він також заявив, що цими законопроєктами хочуть посилити НАБУ, яке, на його думку, прагне узурпувати владу.

Під час засідання депутат також заявив, що цінує свій авторитет і репутацію.

Захист просив суд повністю відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Якщо ж суд визнає підозру обґрунтованою, адвокати просили відпустити Тищенка на поруки.

На засідання прийшли народні депутати Олег Воронько, Антоніна Славицька, Наталія Приходько та Євген Яковенко, які входять до депутатської групи “Відновлення України”.

Під час засідання Тищенко також заявив, що голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, спираючись на відео журналіста “Української правди” Михайла Ткача, нібито ввів суспільство в оману і через це відкрили кримінальне провадження.

Водночас у ЦПК зазначили, що після розслідування Михайла Ткача антикорупційники до тодішнього генерального прокурора Андрія Костіна із заявою про злочин. Саме після цієї заяви правоохоронці внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею про незаконне збагачення.

Поручитися за Тищенка погодилися народні депутати Євген Яковенко, Олег Воронько, Георгій Мазурашу та Олександр Сутко. Заяви про готовність узяти депутата на поруки також подали Валерій Гнатенко та Василь Німченко, однак вони не були присутні в суді.

Олег Воронько заявив, що працює разом із Тищенком майже сім років. За його словами, за цей час він знає депутата як чесну, дисципліновану та відповідальну людину, яка поважає закон і державні інституції. Він також запевнив суд, що зможе контролювати виконання Тищенком процесуальних обов’язків і не допустить його втечі.

Георгій Мазурашу повідомив, що не мав підстав сумніватися у порядності Тищенка. Він висловив переконання, що депутат не переховуватиметься від слідства. Також Мазурашу заявив, що як член команди президента незадоволений роботою НАБУ і САП та вважає, що ці органи начебто політично переслідують Тищенка через його боротьбу з кол-центрами.

Заступник голови громадської організації ветеранів АТО “Повітряний патруль” Олександр Сутко, який також просив відпустити депутата на поруки, пояснив, що ветерани зверталися до різних народних депутатів по допомогу, однак, за його словами, відгукнувся лише Тищенко.

Після виходу з нарадчої кімнати суддя Віктор Ногачевський оголосив рішення. Суд відмовив у триманні Тищенка під вартою та обрав йому заставу в розмірі 10 мільйонів гривень.

Депутат має внести цю суму протягом п’яти днів. Крім того, суд зобов’язав його носити електронний браслет, не залишати Київ без дозволу слідчого чи суду та здати закордонні паспорти.

У задоволенні клопотань про передачу Тищенка на поруки суд відмовив.

Нагадаємо, що це не перша кримінальна справа щодо Миколи Тищенка. У червні 2024 року генеральний прокурор повідомив йому про підозру в незаконному позбавленні волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі. За версією Державного бюро розслідувань, 20 червня група людей за вказівкою народного депутата силоміць затримала ветерана, утримувала його протягом певного часу та завдала тілесних ушкоджень. Слідство вважає, що учасники діяли за попередньою змовою, застосовуючи фізичну силу та спецзасоби. Тищенку оголосили підозру за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України – незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб і таке, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань потерпілому.

У грудні 2024 року ДБР завершило досудове розслідування та передало обвинувальний акт до суду. На той момент Тищенко перебував під цілодобовим домашнім арештом із електронним засобом контролю.

У жовтні 2025 року Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід нардепу на особисте зобов’язання.