ЄСПЛ вилучив з розгляду майже 900 заяв проти Росії: юристка пояснила причину
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно вилучив з розгляду 879 заяв проти Росії в межах оновлення підходів до розгляду таких справ.
Йдеться про вилучення “внутрішньоросійських” заяв і пріоритезацію “конфліктних” справ, заявила Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
Маргарита Сокоренко. Фото з соцмереж“ЄСПЛ оприлюднив пресреліз щодо оновлення підходів до розгляду справ проти Росії та з приводу рішення Lebedeva and Others v. Russia (заява №49120/07 та ще 878 заяв, ухвалене 07.07.2026). Суд одноголосно вилучив ці 879 заяв зі свого реєстру. За цим конкретним рішенням стоїть ширша картина того, як Суд управляє безпрецедентним масивом справ проти держави, яка з 16 вересня 2022 року перестала бути стороною Конвенції”, — написала вона.
Уповноважена нагадала, що після виключення РФ з Ради Європи Європейський суд зберіг компетенцію щодо порушень, що мали місце до 16 вересня 2022 року, а відмова Росії співпрацювати не завадила розгляду справ, який триває постійно.
Зараз справи проти РФ Суд поділив на дві категорії, уточнила Сокоренко.
Перша — конфліктні та міждержавні справи: військові дії РФ проти України та Грузії, контроль над окупованими територіями, порушення прав людини на них.
“Саме тут — увесь український блок. Принципово важливо, що ця категорія рішенням Lebedeva не зачіпається. Навпаки, Суд наголошує, що конфліктні справи залишаються його пріоритетом”, — пояснила юристка.
Зокрема, цей блок включає знакові міждержавні рішення:
- Georgia v. Russia (IV) (квітень 2024)
- Ukraine v. Russia (re Crimea) (червень 2024, система порушень у Криму з лютого 2014)
- Ukraine and the Netherlands v. Russia (липень 2025 — схід України з весни 2014, збиття MH17, воєнні дії РФ з 24.02.2022).
Тривають ще дві міждержавні справи по суті — Керченська протока (2018) та політичні вбивства.
Окремо на розгляді ЄСПЛ перебувають близько 5 550 індивідуальних конфліктних заяв (Крим, схід, Азов, воєнні дії з 24.02.2022), комунікацію вже провели приблизно у 2 150 заявах.
Друга категорія — “внутрішньоросійські” справи, не пов’язані з конфліктом:
- переслідування опозиції;
- репресивне законодавство;
- свобода вираження;
- умови тримання;
- персональні дані.
Саме з цієї категорії вилучили 879 потенційно небезпідставних заяв, уточнила Сокоренко.
Вона пояснила обґрунтування такого рішення тим, що ЄСПЛ не визнав ці заяви неприйнятними по суті. Він визнав їх потенційно небезпідставними, але вирішив, що подальший розгляд більше не виправданий, оскільки:
- значні ресурси вже витрачено, щоб РФ не уникнула відповідальності;
- ці заяви не мають підвищеної важливості й не потребують розвитку практики;
- не придатні для спрощеної процедури;
- індивідуальний розгляд забрав би ресурс, можливо коштом справ проти інших держав;
- ключові конвенційні питання вже вирішено в рішеннях проти РФ з 2022.
Це рішення про пріоритетність, а не про звільнення Росії від відповідальності, наголосила Сокоренко.
Водночас ЄСПЛ підкреслив, що вилучення заяв не звільняє Росію ретроактивно від міжнародних зобов’язань за період, коли вона була стороною Конвенції, і не впливає на її зобов’язання, що випливають з уже ухвалених рішень Суду.
“Підсумок для України простий: наш блок Суд відмежував, назвав пріоритетним та продовжує розглядати”, — написала Сокоренко.
Так, найближчим часом відбудуться слухання у справі про десятьох українських дітей із кримських дитзакладів; також Україна має комунікацію великої групи справ щодо полонених в Ягідному на Чернігівщині під час перших тижнів повномасштабного вторгнення, уточнила вона.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що ЄСПЛ визнав неприйнятними скарги трьох українських компаній з окупованого РФ Криму, які скаржились на націоналізацію майна окупаційною владою півострова.
