ЄСПЛ відхилив позови трьох українських компаній з Криму проти РФ: чому?

Європейський суд з прав людини визнав неприйнятними скарги трьох українських компанії з окупованого РФ Криму, які скаржились на націоналізацію майна окупаційною владою півострова. 

Відповідне рішення оприлюднили на сайті суду. 

Будівля ЄСПЛ. Фото: ЄСПЛ

Заяви до суду подали три українські державні компанії, а саме ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море”, ВО “Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова” та ДП “Прогрес”. Вони вважали, що РФ, провівши в окупації націоналізацію їхнього нерухомого та рухомого майна, порушила статтюі Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, яка мала б захищати право власності.

“Компанії-заявники скаржилися на те, що націоналізація їхнього майна без компенсації Російською Федерацією була свавільною, не переслідувала законної мети та не була передбачена законом. Вони також скаржилися, що стали жертвами постійного порушення цієї статті, оскільки їм постійно відмовляли в доступі до майна в Криму”, — йдеться у рішенні.

Компанії “Море” та “Прогрес” намагались відстояти права у російському суді, а Південмаш стверджував, що суди окупаційної держави не можуть захистити права власників та присудити компенсацію за націоналізоване майно.  

ЄСПЛ об’єднав три заяви в одне рішення, бо їхня суть схожа, тож судді визнали неприйнятими усі скарги. Як пояснює уповноважена в справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, суд вирішив так, бо індивідуально скаржитись на порушення прав можуть будь-які особи, неурядові організації або групи осіб, а вищезгадані компанії такими не є.

“Ключове слово тут — неурядовий… Логіка проста: Конвенція захищає осіб від держави. Державна структура — це і є держава. Вона не може бути одночасно суб’єктом захисту і тим, чиї права порушено в рамках цього механізму”, — пояснює Сокоренко. 

Заявники вважали, що навіть якщо їх визнати “урядовими”, це не забороняє скаржитись проти Росії, але судді відхили цей аргумент, посилаючись на інше рішенняі .

“Це рішення (щодо українських компаній в окупованому Криму. — Ред.) не означає, що порушень не було. Воно означає, що індивідуальна заява — не той інструмент, яким державні структури можуть захищатися від іншої держави… Конвенція як договір про права людини побудована так, що вона не створює основоположні права для державних підприємств та установ, що перебувають під управлінням держави”, — підсумовує Сокоренко.

Нагадаємо, що нещодавно ЄСПЛ підтвердив порушення права на свободу мирних зібрань в окупованому Криму й відхилив скаргу на Україну.