Медійники до дня журналіста закликали Раду не ухвалювати новий Цивільний кодекс у нинішній редакції

Українські медійні та правозахисні організації закликали Верховну Раду та її голову Руслана Стефанчука не допустити ухвалення проєкту нового Цивільного кодексу України №15150 в нинішній редакції. На їхню думку, окремі положення документа можуть створити загрози для свободи слова, журналістських розслідувань та права громадян на доступ до суспільно важливої інформації.

Про це йдеться у спільній заяві, оприлюдненій до Дня журналіста.

Фото: Юлія Овсянникова / “Укрінформ” / Future Publishing

Серед підписантів — Медіарух, Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA, “Детектор медіа”, Львівський медіафорум, ЦЕДЕМ та інші громадські організації.

Автори заяви нагадали, що 28 квітня Верховна Рада підтримала законопроєкт №15150 у першому читанні. Вони зазначають, що підтримують оновлення цивільного законодавства, однак наголошують: реформа не повинна обмежувати фундаментальні права та свободи, особливо в умовах повномасштабної війни.

На думку організацій, окремі норми законопроєкту можуть призвести до так званого “охолоджувального ефекту”, коли журналісти, редакції, розслідувачі, громадські активісти та викривачі уникатимуть висвітлення суспільно важливих тем через ризик судових позовів та юридичного переслідування.

Серед найбільш суперечливих положень автори заяви називають розширене право на відповідь, яке може обмежити журналістські розслідування навіть у випадках публікації достовірної інформації, можливість використання презумпції невинуватості для оскарження матеріалів про фігурантів корупційних справ, а також норми щодо “права на забуття”, які можуть дозволити публічним особам вимагати видалення архівних публікацій.

Крім того, організації висловили занепокоєння через можливі обмеження для використання відкритих даних та OSINT-інструментів, ризики для захисту викривачів, обмеження прихованої фіксації під час журналістських розслідувань і можливість судової заборони матеріалів ще до їхньої публікації.

У заяві наголошується, що свобода слова є не лише професійним правом журналістів, а й інструментом громадського контролю за владою та запобіжником від корупції і зловживань.

Підписанти закликали парламент та його керівництво до відкритого доопрацювання законопроєкту із залученням представників медіа, правозахисників, експертів з доступу до інформації, цифрових прав та антикорупційної політики.

Раніше ZMINA розповідала про ключові ризики проєкту Цивільного кодексу в контексті прав людини та що громадськість і правозахисники планують робити з цим далі.