На Донеччині у 2026 році подали понад 56 тисяч заяв на компенсацію за знищене житло
На Донеччині за перші вісім місяців 2026 року подали 56 555 заяв на компенсацію за повністю знищене житло. У 2023 році таких заяв було 476.
Про це повідомляє видання Bahmut.in.ua з посиланням на дані департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, які отримала редакція.
Фото: Донецька ОДАСтаном на 28 серпня 2026 року на підконтрольній Україні території Донецької області зафіксували 61 469 пошкоджених та зруйнованих житлових будинків.
З них:
- 4 860 багатоквартирних будинків, з яких 1 582 зруйновані та 3 278 пошкоджені;
- 56 609 приватних житлових будинків, з яких 19 491 зруйнований та 37 118 пошкоджені.
Загалом через Державний реєстр пошкодженого та знищеного майна мешканці області подали 26 753 заяви на компенсацію за пошкоджене житло та 108 341 – за повністю знищене. Кількість заяв на компенсацію за знищене житло суттєво зростала щороку.
У 2023 році подали 476 таких заяв, у 2024 – 9 242, у 2025 – 42 068. За січень — серпень 2026 року кількість звернень сягнула 56 555.
Кількість заяв на компенсацію за пошкоджене житло становила 4 786 у 2023 році, 6 728 – у 2024-му, 8 518 – у 2025-му та 6 721 – за перші вісім місяців 2026 року.
Українці також можуть подавати заяви про збитки, завдані війною Росії проти України до Міжнародного Реєстру збитків (RD4U). Реєстр вже отримав майже 200 тисяч заяв, понад 65 тисяч із них уже опрацювали та внесли.
Установа очікує отримати щонайменше 6–8 мільйонів заяв. За окремими оцінками, їх кількість може сягнути 10 мільйонів. Це може зробити RD4U одним з найбільших компенсаційних механізмів у світі.
Нагадаємо, 10 вересня Реєстр відкрив три останні категорії для подання заяв від юридичних осіб. Вони стосуються витрат на переміщення бізнесу, інших економічних втрат, а також гуманітарної допомоги працівникам і членам їхніх сімей, які постраждали внаслідок російської агресії.
8 серпня Реєстр відкрив чотири останні категорії для заяв від фізичних осіб. Серед них – заяви щодо втрати доступу до медичної допомоги та освіти, моральної шкоди та інших економічних втрат.
