128 проваджень, 68 загиблих журналістів і 19 незаконно ув’язнених: на ТСК заявили про системну політику РФ проти українських медіа
У Верховній Раді під час засідання Тимчасової слідчої комісії з розслідування злочинів РФ проти журналістів заявили, що переслідування, катування та вбивства українських медійників є не поодинокими воєнними злочинами, а частиною системної політики Росії проти українського суспільства. Окрему увагу учасники засідання присвятили справі закатованої журналістки Вікторії Рощиної.
Про це йшлося 26 травня під час засідання ТСК “Вона казала правду. Історія закатованої української журналістки Вікторії Рощиної”, повідомляє видання ZMINA.
Скріншот із засідання ТСК “Вона казала правду. Історія закатованої української журналістки Вікторії Рощиної”.Представники Офісу генерального прокурора повідомили, що нині прокурори, слідчі Нацполіції та СБУ розслідують 128 кримінальних проваджень щодо злочинів проти журналістів і працівників медіа від початку повномасштабного вторгнення РФ.
За даними слідства, жертвами цих злочинів стали 139 людей — як самі медійники, так і їхні родичі. Із 128 проваджень 78 розслідує Національна поліція, ще 50 — Служба безпеки України.
В ОГП уточнили, що від початку великої війни вже загинули 68 журналістів, ще 49 дістали поранення, а 19 були незаконно ув’язнені російською владою.
“Російська влада фактично розглядає журналістів як мішень, як частину найбільш активної української спільноти, яка фактично підлягає винищенню”, — заявив начальник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Юрій Рудь.
За його словами, злочини проти журналістів слідство розглядає не лише як воєнні злочини, а і як прояв геноцидальної політики Росії проти українського народу.
В ОГП наголосили, що журналісти в російському полоні часто зазнають жорстокішого поводження, ніж інші цивільні полонені. За словами прокурорів, після встановлення належності людини до медіа спільноти катування та психологічний тиск посилюються.
“Українські журналісти піддаються більш жорстокому побиттю, більш системним катуванням”, — заявили під час засідання.
Учасники ТСК також наголосили, що жертвами російських злочинів стають не лише українські, а й іноземні журналісти. За даними ОГП, від початку повномасштабної війни загинули дев’ять іноземних медійників, ще 23 були поранені.
Серед прикладів прокурори навели загибель у березні 2022 року французько-ірландського журналіста П’єра Закжевського біля селища Горенка на Київщині. Тоді разом із ним загинула українська журналістка Олександра Кувшинова.
Також прокурори нагадали про удар ракетою “Іскандер-М” по готелю “Сапфір” у Краматорську 24 серпня 2024 року, де проживали журналісти. Унаслідок атаки загинув громадянин Великої Британії Райан Еванс, ще шестеро журналістів із різних країн були поранені.
Слідство встановило, що в готелі перебували виключно журналісти, а удар високоточною ракетою був умисним.
У справі вже повідомили про підозру заступнику командувача угруповання військ РФ генерал-майору Кіму, який відповідав за організацію вогневого ураження.
Окремий блок засідання стосувався справи журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні.
За даними слідства, Рощину викрали в окупованому Енергодарі в серпні 2023 року після того, як вона поїхала документувати місця незаконного утримання цивільних та катівні на окупованій території.
Слідчі встановили, що журналістку утримували у захопленому відділку поліції в Енергодарі, а згодом перевезли до Мелітополя та російських СІЗО.
У Нацполіції заявили, що Рощину систематично катували, били, тримали в антисанітарних умовах та карали за відмову співпрацювати з адміністрацією, виконувати вимоги окупантів і навіть вчити російський гімн.
Під час засідання пролунала інформація, що в журналістки були різані рани кінцівок, а також перелом потиличної кістки.
Слідство встановило, що Вікторія Рощина померла 19 вересня 2024 року в СІЗО №3 у місті Кізел Пермського краю РФ.
Правоохоронці наголошують, що йдеться саме про вбивство, а не смерть у полоні.
У межах справи вже повідомили про підозру двом керівникам російських пенітенціарних установ — начальнику СІЗО №2 Олександру Штоді та виконувачу обов’язків начальника СІЗО №3 В’ячеславу Перевозкіну.
За словами слідчих, Перевозкін після подій у колонії не лише не був покараний, а фактично “отримав підвищення”.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що загалом у російському полоні або незаконному ув’язненні нині перебувають 42 журналісти та медіаактивісти, з яких 32 — цивільні.
Із них перебування 30 людей у полоні вже підтверджено, ще семеро вважаються зниклими безвісти.
Також у Коордштабі заявили, що була досягнута домовленість про повернення Вікторії Рощиної в межах обміну полоненими, однак журналістку так і не повернули.
Представник штабу Петро Яценко припустив, що російська сторона могла затримати обмін через критичний стан здоров’я журналістки або через небажання показувати світові, у якому стані вона перебувала після катувань.
“Ми думаємо, що причина саме в цьому — росіяни боялися розголосу і того, щоб побачили, в якому стані вона повертається”, — сказав Яценко.
Голова ТСК Євгенія Кравчук під час засідання заявила, що комісія продовжить добиватися міжнародного тиску на Росію та санкцій проти причетних до катувань і вбивств журналістів.
За її словами, українська делегація також просуватиме створення міжнародного санкційного механізму щодо осіб, причетних до переслідувань медійників на окупованих територіях.
Нагадаємо, Росія передала Україні тіло журналістки Вікторії Рощиної, яке було позначене в документах як “невстановлена особа чоловічої статі” й містило єдину незрозумілу позначку: СПАС. Під час огляду виявилося, що деякі внутрішні органи були відсутні. Зокрема, головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї. Про це йдеться в розслідуванні “Проєкт Вікторія”, яке опублікувала 29 квітня “Українська правда” в співпраці з Forbidden Stories та низкою міжнародних медіа.
Також під час брифінгу начальник Департаменту війни Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов заявив, що через стан тіла і муміфікацію не вдалося встановити причини смерті журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні.
Вікторія Рощина працювала на hromadske, пізніше публікувалася в “Українській правді” та “Радіо Свобода”. Також вона співпрацювала з Українським радіо, “UA: Перший” та “Цензор.нет”. У 2022-му отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду “За мужність у журналістиці”.
Про перше затримання журналістки стало відомо 16 березня 2022 року. Її утримували представники російської федеральної служби безпеки. Тоді вона перебувала в окупованому Бердянську. 22 березня російські військові звільнили Рощину з полону, змусивши записати відео із запереченням претензій до спецслужб РФ.
3 серпня 2023 року родичі та друзі знову втратили зв’язок з журналісткою. Вона зникла безвісти під час поїздки на тимчасово окуповані території. Перед цим вона виходила на звʼязок з батьками, коли була в Польщі. Вікторія планувала поїхати на ТОТ через Латвію та Росію.
У серпні Рощина написала сестрі, що кілька днів проходила численні перевірки під час перетину російського кордону і що не почувається в безпеці. Де саме вона перебувала в цей момент, Вікторія рідним не повідомила. І на зв’язок більше не виходила.
У 2024 році батьки журналістки отримали короткого офіційного електронного листа від міністерства оборони Росії: “Ваша донька померла 19 вересня 2024 року, її тіло буде повернено під час одного з обмінів військовополоненими”. Жодних подробиць у листі не було.
Тіло Вікторії не повертали протягом кількох місяців, а обставини її полону та смерті залишалися нез’ясованими.
Журналістка була в списках на обмін. Її мали етапувати з Таганрога до Московського СІЗО “Лефортово”.
Українські журналісти та медійники закликали міжнародну спільноту до рішучих та негайних дій у зв’язку з убивством української журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні.
Офіс представника Організації з безпеки і співробітництва в Європі з питань свободи медіа засудив убивство росіянами української журналістки Вікторії Рощиної.
ZMINA писала про те, якою була журналістка Вікторія Рощина, яку Росія вбила в полоні.
