Кількість випадків тривоги та депресії у світі зросла до 1,2 мільярдів – The Lancet
Рівень тривожних і депресивних розладів у світі досяг 1,2 мільярда випадків, і експерти попереджають: системи охорони здоров’я не встигають реагувати на зростаючий попит на допомогу.
Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в медичному журналі “The Lancet” у межах Global Burden of Disease Study 2023, передає Euronews.
Фото: ShutterstockЗа останні 30 років кількість людей із психічними розладами майже подвоїлася. Основне зростання припало на тривожні розлади та депресію, які стали найпоширенішими у світі.
У 2023 році, за оцінками дослідження, психічні розлади мали близько 1,2 мільярда людей. Це на 95% більше, ніж у 1990 році. Найбільше зросли показники великого депресивного розладу (на 131%) і тривожних розладів (на 158%).
Автори дослідження підкреслюють, що реагування на потреби людей із психічними розладами, особливо найбільш вразливих груп, є обов’язком держав, а не вибором.
У звіті психічні розлади описують як масові захворювання, які спричиняють значні страждання та тривалі втрати здоров’я. Окрім впливу на самих людей, вони також позначаються на родинах, роботі та економіці – через зниження продуктивності, меншу участь у ринку праці та додатковий тиск на системи соціального захисту й охорони здоров’я.
Дослідження показує, що зростання психічних розладів не є однаковим для всіх груп населення. У світі зафіксовано близько 620 мільйонів випадків серед жінок і 552 мільйони серед чоловіків. Водночас автори зазначають, що причини такої різниці досліджені недостатньо. Жінки частіше стикаються з нижчою самооцінкою, більшою тілесною стигматизацією, а також вищими рівнями домашнього та сексуального насильства. Серед додаткових чинників називають біологічні зміни, зокрема в період вагітності та після пологів, більший тиск через кар’єрні обов’язки та структурну нерівність і дискримінацію.
Серед жінок найпоширенішими є депресія та тривожні розлади. Також частіше фіксують стійкий депресивний розлад, біполярний розлад, анорексію та булімію.
Натомість серед чоловіків частіше діагностують нейророзвиткові та поведінкові розлади – зокрема РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності), розлади поведінки та аутизм.
Найвищий рівень навантаження на психічне здоров’я у світі фіксують серед підлітків 15–19 років, що, за висновками авторів, вказує на потребу ранньої профілактики та окремих програм підтримки для молоді.
Серед основних факторів ризику дослідження називає сексуальне насильство в дитинстві, насильство з боку партнера та булінг. Вони пов’язані з розвитком шизофренії, депресії, біполярного розладу, тривожних розладів, поведінкових розладів і розладів харчової поведінки.
Водночас дослідники зазначають, що ці чинники не повністю пояснюють масштаб зростання. Рівень впливу таких ризиків у часі суттєво не змінювався і становив лише 18% втрати здорових років життя через інвалідність і хвороби у 2023 році.
Автори вказують, що на психічне здоров’я впливає складна сукупність факторів: генетика, біологічні особливості, бідність, зростання нерівності, а також глобальні кризи – війни, пандемії, природні катастрофи та кліматичні зміни.
Попри те, що психічні розлади вже багато років залишаються однією з провідних причин інвалідності у світі, дослідження фіксує подальше зростання глобального навантаження.
Водночас системи психіатричної допомоги не розширюються відповідно до зростання потреби. Автори наголошують, що ця диспропорція поглиблює кризу доступу до допомоги.
Нагадаємо, що громадська організація “Вільний Вибір” запустила подкаст “Стабільна нестабільність”, присвячений психічному здоров’ю під час війни.
