В Україні зафіксовано 256 тисяч злочинів, пов’язаних з агресією Росії – Кравченко
Офіс генерального прокурора, станом на 7 травня зафіксував 256 тисяч злочинів, пов’язаних з агресією Росії проти України, із них понад 225 тисяч – воєнні злочини. На національному рівні вже повідомлено про підозру 1191 особі, до суду скеровано обвинувальні акти щодо 856 осіб, 254 особи засуджені.
Про це під час міжнародної конференції United for Justice повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
За словами Кравченка, Україна спільно з міжнародними партнерами працює над відновленням справедливості та притягненням винних до відповідальності.
“Наразі зафіксовано понад 256 тисяч злочинів, пов’язаних з агресією РФ. Російські злочинці вбивають: вбивають цивільних, дітей, невинних. Вони атакують і руйнують лікарні, школи, інфраструктуру. Це не випадковість – Росія цього хоче”, — підкреслив генпрокурор.
Він також зазначив, що українські правоохоронні органи вже мають результати у переслідуванні російських воєнних злочинців відповідно до українського законодавства.
За словами генпрокурора, Україну підтримують двадцять партнерів із різних країн, а співпраця з міжнародними інституціями допомагає притягувати російських злочинців до відповідальності.
“Це потужний сигнал – жодні кордони не захистять від справедливості. Для цього у нас також є чудова робота з Міжнародним кримінальним судом”, – наголосив генпрокурор.
Окремо генеральний прокурор наголосив на необхідності якнайшвидшого запуску повноцінної роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
“Нам потрібен трибунал, який реально працює. Російські злочинці мають постати перед судом. Це було потрібно ще “на вчора”. Бюрократія не повинна зупинити правосуддя. Ми маємо зробити це реальністю”, — наголосив Руслан Кравченко.
Під час конференції United for Justice Офіс генерального прокурора презентував Стратегію розслідування міжнародних злочинів на 2026–2028 роки. Через велику кількість кримінальних проваджень документ пропонує нові підходи до визначення пріоритетності справ. Зокрема, йдеться про використання типових моделей розслідування, які допоможуть ефективніше розподіляти ресурси та швидше працювати над найважливішими справами.
Окрему увагу у стратегії приділили технологічному розвитку. Одним із ключових напрямів стане запуск OSINT-хабу – спеціальної платформи, яка допоможе використовувати інформацію з відкритих джерел для збору доказів у справах воєнних злочинів.
Крім того, однією з ключових тем обговорення стало приведення українського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів після ратифікації Римського статуту. Зокрема, йшлося про зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів для гармонізації визначень воєнних злочинів і злочину агресії з нормами міжнародного права. Також учасники обговорили імплементацію європейських стандартів захисту прав потерпілих і свідків та положень Люблянсько-Гаазької конвенції щодо взаємної правової допомоги.
Як відомо, Україна розраховує, що Спеціальний трибунал щодо агресії проти України може бути запущений уже найближчим часом, найпізніше – до кінця року. Крім того, триває активна робота над розширенням кола держав — учасниць цієї ініціативи. Адже створення Спецтрибуналу щодо агресії проти України є важливим елементом формули сталого довготривалого миру та гарантією недопущення повторення війни. Водночас головним залишається питання швидкості запуску цієї інституції.
Наразі 22 держави підтвердили готовність приєднатися до угоди. Протягом останнього тижня до ініціативи приєдналися Чехія та Румунія, а раніше про намір підписати EPA оголосила Франція.
Активізація процесу частково стала результатом роботи української делегації під час весняної сесії ПАРЄ, де питання Спеціального трибуналу стало центральною темою.
Також євродепутати 28 квітня проголосували за запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. У резолюції зазначено, що інституція має бути введена в дію якнайшвидше, а всі держави — члени ЄС повинні приєднатися до цієї ініціативи та сприяти її міжнародній підтримці.
Відзначаючи важливу роль Євроюсту, депутати закликали комісію продовжити фінансування Міжнародного центру з переслідування злочину агресії після грудня 2026 року. Це необхідно для збереження та передачі доказової бази майбутньому Спеціальному трибуналу.
