ООН вказує Україні на недоліки з компенсацією за майно, втрачене через війну

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) занепокоєне тим, що українські військові використовують житло, землю і майно цивільних без компенсації за них. Ані національні, ані місцеві органи влади не забезпечили житлом і не виплатили компенсації громадянам, які переїхали через використання їхнього майна у військових цілях або через безпосередню близькість до військових позицій.

Про це йдеться у 27-й доповіді УВКПЛ щодо дотримання прав людини в Україні, яка охоплює період із 16 травня до 15 серпня 2019 року. 

Згідно з доповіддю, органи влади Донецької та Луганської областей надали тимчасове житло 12 постраждалим від конфлікту цивільним сім’ям у Торецьку та Золотому. Але якщо вісім родин у Торецьку отримали прийнятне житло, то чотирьом сім’ям у Луганській області надали житло в неналежному стані. Там не було, зокрема, нормальних санітарних умов і опалення.

“Це житло надається тільки як тимчасовий захід. У багатьох випадках – лише на один рік, без будь-якої гарантії довгострокового рішення, у випадку, коли сім’ї не можуть повернутися до своїх осель через конфлікт. Наданням тимчасового житла не можна замінити право цивільних на реституцію та компенсацію за втрачене житло”, – наголошується в доповіді.

Окрім цього, УВКПЛ задокументувало кілька фактів, коли українські військові використали житло цивільних, не оплатили рахунків за комунальні послуги, завдали шкоди майну та пограбували його. 

В ООН також вказують на недоліки урядової постанови, яка створює механізм компенсації за будинки, зруйновані через конфлікт. Усупереч міжнародним нормам, вона поширюється тільки на тих цивільних, що залишаються проживати в населеному пункті, в якому було зруйновано їхнє майно. Дія постанови не поширюється на внутрішньо переміщених людей та інших громадян, які переїхали до іншого населеного пункту. Також її не застосовують до громадян, які живуть на підконтрольній незаконним збройним формуванням території. 

Розмір компенсації обмежений сумою в 300 тисяч гривень, що еквівалентно приблизно 24–26 кв. м житла в районах, постраждалих від конфлікту. В ООН зауважують, що цього недостатньо для сімей, які складаються більш ніж з однієї людини. 

Крім того, УВКПЛ занепокоєне тим, що влада не передбачила в чинному бюджеті асигнувань на цей механізм і уряд, імовірно, не зможе долучити запит на фінансування до бюджету на наступний рік. Через це виплата компенсацій буде відкладена на період після 2020 року.

Окрім цього, у тексті постанови також нечітко визначено можливість її ретроактивного і застосування. Зокрема, вона може не поширюватися на весь період збройного конфлікту, бо в тексті урядовці використали формулювання “надзвичайна ситуація воєнного характеру”.

За даними представниці Офісу Ради Європи в Україні Ганни Христової, 50 тисяч помешкань постраждали в Україні від обстрілів. Понад 20 тисяч розташовані на підконтрольній Україні території. У Раді Європи також нарікають, що в державі немає реєстру зруйнованого житла.

Ганна Христова нагадала, що в розумінні Європейського суду з прав людини держава мала б відвертати шкоду від третьої сторони. 

“Саме тому, що держава не виконала своїх позитивних зобов’язань, вона не може залишити постраждалих громадян без допомоги”, – пояснила вона 16 жовтня під час форуму  “Подолання наслідків конфлікту: порядок денний для нового парламенту” у Верховній Раді.