Незалежна експертиза є ключовою умовою ефективності антикорупційних розслідувань – Железняк

Одним із головних факторів, який впливає на ефективність антикорупційних органів, є створення незалежної експертної установи. Цю потребу вже тривалий час визнають НАБУ, САП, антикорупційні активісти та міжнародні партнери, однак її реалізація залишається незавершеною.

Про це розповів народний депутат Ярослав Железняк.

Серед ключових проблем, які неодноразово озвучували ці інституції, – зміни до Кримінального процесуального кодексу, обмеження залежності СБУ у сфері прослуховування, а ще – створення незалежної експертної установи. Саме останнє питання він назвав одним із найгостріших і таким, що обговорюється роками.

Питання створення незалежної експертної установи неодноразово порушували й у переговорах із міжнародними партнерами, зокрема в контексті співпраці з Міжнародним валютним фондом. Відповідні положення, за спостереженнями нардепа, то з’являлися в проєктах домовленостей, то зникали з остаточних документів.

Железняк нагадав позицію керівника САП Олександра Клименка, який, як стверджує депутат, також пояснював необхідність створення незалежної експертної установи для проведення експертиз у справах НАБУ. За його словами, йшлося про структуру, яка не підпорядковуватиметься ані НАБУ, ані САП, і до якої могли б звертатися як слідчі та прокурори, так і сторона захисту. 

Такі експертизи, як пояснює парламентар, мають вирішальне значення для розслідувань, зокрема складних економічних та будівельно-технічних. У нинішній системі їх проведення часто затягується на роки, що ускладнює розслідування корупційних злочинів і створює ризики для збереження коштів, зокрема тих, що спрямовуються на відбудову.

Крім того, існують випадки, коли експерти нібито взаємодіють із фігурантами кримінальних проваджень. Як приклад, Железняк навів ситуацію, коли, за його словами, експертна установа не завершила експертизу за запитом детектива, але пізніше надала матеріали стороні захисту. Результати експертиз часто стають ключовими доказами в суді, а корупційні справи нерідко руйнуються саме на цьому етапі. Центральну роль у регулюванні експертної сфери відіграє Мін’юст.

У планах реформ у сфері антикорупції та верховенства права передбачалося створення незалежної експертизи для НАБУ і САП, однак наразі уряд не зробив практичних кроків для її реалізації. Зрештою Железняк підсумував, що незалежна система експертиз могла б підсилити антикорупційні органи, сприяти ефективнішому розслідуванню та захисту державних коштів, проте, на його думку, її впровадженню перешкоджає позиція влади.

Нагадаємо, що в лютому цього року Європейський Союз передав Україні ключові документи з умовами вступу до ЄС. У них детально описано критерії, за якими перевірятимуть готовність країни. Значний акцент у цих вимогах зроблено на боротьбі з корупцією, посиленні незалежності антикорупційних органів та дотриманні верховенства права й прав людини.

Зокрема, ЄС вимагає впровадження стратегічної та законодавчої рамки протидії корупції, включно з поетапним узгодженням норм українського законодавства з правом ЄС та рекомендаціями міжнародних організацій, таких як GRECO (Група держав проти корупції), Організація економічного співробітництва та розвитку та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Україна має забезпечити ефективну координацію, планування бюджету, моніторинг і оцінювання антикорупційної стратегії та плану дій.

Документ визначає необхідність посилення незалежності та ефективності спеціалізованих антикорупційних органів, розширення підслідності Національного антикорупційного бюро на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генерального прокурора.

У сфері запобігання корупції Україна має розвивати та впроваджувати правові й політичні рамки щодо електронних декларацій, захисту інформаторів, врегулювання конфлікту інтересів, лобіювання та фінансування політичних партій і виборчих кампаній, а також забезпечити ефективні, пропорційні та стримувальні санкції в разі порушень.

Крім того, документ передбачає створення стійкої практики розслідувань, судових переслідувань та ухвалення обвинувальних вироків у справах про корупцію, зокрема щодо високопосадовців, а ще – збільшення кількості та вартості вилучених, заморожених і конфіскованих активів. Україна має вилучити із законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування та переглянути наявні строки.

Насамкінець ЄС наголошує на важливості інтеграції антикорупційних заходів у відповідних секторах через проведення оцінювання ризиків та застосування системних заходів для забезпечення доброчесності в найвразливіших сферах.