У справі “Беларускага Гаюна” щонайменше 184 людей узяли під варту – “Вясна”

У Білорусі тривають затримання, обшуки, адміністративні та кримінальні суди, а також тиск і катування в ізоляторах. Влада продовжує визнавати незалежні медіа та онлайн-спільноти “екстремістськими формуваннями”. Дані ще оновлюються, але, за попередньою інформацією, у “справі Гаюна” щонайменше 184 людей узяли під варту.

Про це повідомив правозахисний центр “Вясна”, який 11–13 квітня зібрав нові факти політичного переслідування громадян Білорусі. 

Фото: “Детектор медіа”

Правозахисники кажуть, що реальна кількість затриманих значно більша, оскільки нові випадки фіксують постійно. Суди в цій справі проходять майже щодня. Від початку року до списку “екстремістів” додали 278 людей, засуджених за “сприяння екстремізму”, і більшість із них пов’язують саме з цією справою.

У “Вясні” зазначають, що найчастіше суди призначають так звану домашню хімію – обмеження волі без скерування до колонії, коли людина залишається вдома, але перебуває під суворими обмеженнями. Водночас частину людей позбавляють свободи та відправляють до місць ув’язнення.

Правозахисники також звертають увагу на те, що засуджені під час телефонних дзвінків до родичів просять їх виходити з чатів у телеграмі, вайбері й вконтактє, пов’язаних із СІЗО та колоніями. Такі вимоги, ймовірно, надходять від адміністрацій установ. 6 квітня КДБ Білорусі визнав один з таких чатів – “СІЗО № 1 Колядичі” – “екстремістським формуванням”, після чого до переліку додали ще десятки подібних спільнот.

Окремо повідомляється про поступове звільнення частини фігурантів “справи книговидавців”. За даними медіа, на волю вийшли засновник видавництва “Тэхналогія” Вацлав Богданович, його донька Вікторія та 75-річний видавець Дмитро Санько. Водночас під вартою залишається перекладач і видавець Дмитро Колос. Йому висунули обвинувачення в керівництві “екстремістським формуванням”, і він, найімовірніше, перебуває в слідчому ізоляторі КДБ.

Також у лютому та березні, за інформацією правозахисників, у кількох представників білоруської інтелігенції та діячів культури відбулись обшуки. За даними зі столиці, під час цих дій у людей вилучали книжки з особистих бібліотек, а також фіксували випадки принижень і застосування насильства.

Також “Вясна” зазначає, що колишній політичний в’язень Микола Статкевич знайшов свій паспорт у слідчому ізоляторі № 1. Разом з документом там також містилися його особисті речі з місць ув’язнення, зокрема копії судового вироку та рішення апеляційного суду. За його словами, серед документів було й рішення, яке забороняє йому виїзд із країни та навіть відвідування казино.

Нагадаємо, що передісторія цих подій пов’язана зі зламом чат-бота моніторингового проєкту “Беларускі Гаюн”, про який 5 лютого 2025 року повідомив його засновник Антон Мотолько. Він заявив, що сторонній доступ до системи міг дозволити ідентифікувати людей, які надсилали інформацію. Після цього він попередив про ризики для безпеки користувачів і порадив змінювати акаунти в телеграмі. 7 лютого проєкт припинив роботу.

У червні 2025 року білоруський суд заочно засудив Мотолька до 20 років позбавлення волі за низкою політичних обвинувачень, серед яких організація змови, заклики до масових заворушень, дискредитація держави та інші статті, які правозахисники пов’язують з переслідуванням за громадянську активність.