Реформа правоохоронних органів на шляху до ЄС неможлива без участі громадськості: який вигляд це має на практиці 

Відкритість, підзвітність і взаємодія органів правопорядку з громадянським суспільством є необхідною умовою реформи правоохоронної системи за європейськими стандартами. Громадськість не лише моніторить зміни, але й залучена до розроблення державних стратегічних документів.

Про це йшлося під час круглого столу щодо взаємодії органів влади та громадянського суспільства в реалізації Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку, передає ZMINA.

Фото: МВС України

Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку до 2027 року (КСП) був розроблений та затверджений президентом у 2023 році, у серпні 2024 року – план заходів до нього. До розроблення цього документа були долучені Офіс генпрокурора, міністерства, судові органи, правоохоронні структури.

Документ синхронізовано з блоком “Юстиція, свобода та безпека” дорожньої карти з питань верховенства права, яка розроблена в межах переговорної рамки щодо вступу до ЄС за першим кластером “Основи” (Fundamentals).

Комплексний план встановлює шість стратегічних пріоритетів:

• дієвість і ефективність органів правопорядку та прокуратури;
• послідовна кримінальна політика;
• оперативність кримінального провадження з дотриманням міжнародних стандартів та принципу верховенства права;
• орієнтована на результат система управління;
• комплексна цифрова трансформація;
• відкритість, прозорість, підзвітність і незалежність.

Шостий пріоритет передбачає, зокрема, сприяння активній участі громадянського суспільства у взаємодії з органами правопорядку та прокуратури.  

Розроблення і затвердження КСП реформування органів правопорядку є зобов’язанням України в межах вступу до ЄС, зазначила під час круглого столу Поліна Лі, членкиня робочої групи з КСП та керівниця стратегічного напряму проєкту “Реформування сектору цивільної безпеки в Україні”:

“У дорожній карті є два заходи, які прямо стосуються виконання КСП: створення координаційної ради як механізму управління реформою, щоб надати їй більше політичного статусу. Цю раду вже утворено. Другий захід – про необхідність виконання Комплексного стратегічного плану”.

Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) як аналітичний центр уже третій рік готує з коаліцією громадських організацій тіньовий звіт щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань за розділом 23 “Правосуддя та фундаментальні права”, а минулого року і за розділом 24 “Юстиція, свобода та безпека” Звіту Єврокомісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення ЄС.  

За словами заступника міністра внутрішніх справ Олексія Сергєєва, у попередньому тіньовому звіті були виважені пропозиції і рекомендації:

“Ми його детально опрацювали й хочемо подякувати за об’єктивність. Ми в структурних підрозділах МВС і центральних органах виконавчої влади взяли звіт собі як план дій”. 

Предметом оцінки Лабораторії законодавчих ініціатив є також і Комплексний стратегічний план, зазначив керівник напряму “Правопорядок” ЛЗІ та член робочої групи Євген Крапивін. Він звернув увагу, що органи влади й експерти нерідко визначають основним документом дорожню карту з верховенства права і менше зважають на КСП. Крім того, з’явились і галузеві документи, у яких можуть бути зазначені ті самі заходи  в різних формулюваннях. Водночас у цих документах указано різні строки виконання заходів – тож є потреба публічно визначити, які з них головні.  

Він наголосив, що деякі заходи КСП на 2025 рік досі не виконано, а без них неможливо виконати подальші кроки. Наприклад, це стосується всього комплексу заходів щодо впровадження кримінальної політики чи закону про органи правопорядку, який мав бути напрацьований у другому кварталі 2025 року. Хоча в дорожній карті як строк виконання заходу з розроблення законопроєкту вказано 2026 рік, проте, за словами Крапивіна, робота над ним поки не ведеться.

“Важливо зрозуміти, які заходи є первинними, без яких неможливе виконання подальших заходів з кримінальною політикою. Ми як аналітичний центр готові у форматі робочих мінігруп надати підтримку, провести експертний аналіз”, – зазначив експерт ЛЗІ. 

За його словами, варто оцінити найкритичніші виклики та посилити зусилля, щоб проводити спільну роботу. Проте найбільшим викликом може бути ухвалення законодавчих змін у парламенті.

Виконавча директорка ГО “Європа без бар’єрів” і членкиня робочої групи Ірина Сушко зазначила, що громадянське суспільство “еволюціонувало” з ролі спостерігача, контролера чи критика органів влади до ролі, коли ОГС стають також залучені до роботи над програмними або стратегічними документами, які складають органи влади. 

Вона також звернула увагу, що взаємодія державних органів влади та громадянського суспільства відбувається в різний спосіб, і запропонувала розглянути можливість певної уніфікації цієї взаємодії, чіткіше визначити механізми та інструменти, платформи, на яких відбуваються ці зустрічі. 

Ірина Сушко зазначила, що “Європа без бар’єрів” залучена до розроблення стратегії з інтегрованого управління кордоном. У документі закладено окрему ціль, яка присвячена співпраці з громадянським суспільством.

“Це взагалі чи не вперше, коли так чітко сформульовано цю ціль. І виходить, що і в розробленні стратегії з державної міграційної політики є велика роль, зокрема, незалежних експертів, бо з державною міграційною службою ми теж співпрацюємо дуже тісно”, – зазначила Сушко. 

Нагадаємо, ZMINA писала, як МВС реформуватиме правоохоронну систему в межах руху до ЄС. Так, правоохоронні органи планують більше фокусуватися на запобіганні злочинам, дотримуватися людиноцентричного підходу, зокрема щодо гарантування прав потерпілих і свідків, та розвивати правосуддя, дружнє до дитини.

Європейський Союз передав Україні офіційний перелік критеріїв для вступу за трьома переговорними кластерами та розпочав моніторинг їхнього виконання. Найжорсткіші вимоги стосуються кластера “Основи вступу до ЄС”, який охоплює верховенство права, антикорупцію та права людини. Саме ці умови Україна має виконати повністю ще до набуття членства.

Раніше ZMINA повідомляла, що громадські організації офіційно залучені до процесів євроінтеграції, зокрема до робочих груп щодо реформ, запланованих у межах переговорних кластерів. Проте експерти звертають увагу на нерідко формальний характер цієї залученості та відсутність належної взаємодії з боку влади.

Також громадськість напрацювала детальний план, що треба зробити у сфері прав людини для вступу до ЄС.