Що треба зробити у сфері прав людини для вступу до ЄС: громадськість напрацювала детальний план

Сфера прав людини є однією з найважливіших під час виконання умов щодо членства в ЄС. Для швидкого вступу необхідно реалізувати максимальну кількість відповідних вимог.

Про це йшлося під час обговорення “Впровадження проміжних цільових індикаторів у сферах основоположних прав й міграції, притулку та управління кордонами: план імплементації”, яке відбулося 24 березня в Києві, передає ZMINA.

Скриншот обговорення

У переговорах про вступ України до ЄС ключовим є перший кластер “Основи процесу вступу до ЄС” (Fundamentals), який охоплює сфери верховенства права та основоположних прав. Від виконання заходів цього кластера залежатиме, наскільки швидко просуватимуться переговори.

У грудні 2025 року Україна отримала від ЄС проміжні бенчмарки (умови вступу. – Ред.), які в лютому 2026 року опублікувала “Європейська правда”. У документі в розділі “Основоположні права” зазначено сім проміжних індикаторів, серед яких сфери фундаментальних прав, заборона катувань, захист даних, свобода вираження поглядів, рівність і недискримінація.

За словами виконавчої директорки Українського центру європейської політики Любові Акуленко, у ЄС розглядають різні варіанти швидкої інтеграції України, зокрема й до виконання всіх умов. Тому основне завдання України наразі – докласти максимальних зусиль, щоб виконати цільові проміжні індикатори.

“Ми подивилися на досвід наших сусідів по вступу – на Західні Балкани. Дуже б не хотілося, щоб ми чекали 20 років, як Північна Македонія, і були в пастці політичних ігор. І щоб нам заважали загальні формулювання за цими бенчмарками”, – зазначила експертка.

Вона розповіла, що в дорожній карті з верховенства права, затвердженій українським урядом для вступу до ЄС, на кожен бенчмарк є захід, але не всі формулювання є чіткими:

“Ми вирішили розробити свій власний документ, який буде максимально конкретний і буде давати можливість оцінювати наш прогрес. Ми його надсилаємо і в урядовий офіс, і всім залученим сторонам, щоб за можливості вони врахували наші побажання“.

Програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський представив дослідження щодо проміжних індикаторів та заходів у сфері основоположних прав. В основі напрацювань – аналіз права ЄС, норм українського законодавства, які регулюють питання прав людини та практики його застосування, інформація про важливі рішення Європейського суду з прав людини проти України.

Зазначається, що деякі цільові індикатори та імплементаційні заходи збігаються з тими, які є в дорожніх картах, проте не всі. Чимало з цих індикаторів уже згадувалися раніше в Національній стратегії у сфері прав людини з 2021 до 2023 року, спільних планах дій Ради Європи та України. Однак вони так і залишалися виконаними частково, невиконаними та не розв’язували основних проблем прав людини. 

“Видається, що імплементацію права ЄС в українське законодавство та практику неможливо провести без заходів, що перелічені в цій таблиці, й вони знайдуть своє відображення або в дорожніх картах, або в подальших імплементаційних планах”, – йдеться в документі.

Володимир Яворський зауважив, що серед запропонованих індикаторів – зміна регулювання щодо Національної інституції з прав людини (НІПЛ). У документі серед імплементаційних заходів зазначається розроблення та ухвалення змін до закону про Омбудсмана, які мають забезпечити незалежність інституції, наявність ресурсів та належних повноважень для виконання своїх функцій, зміну процедури призначення Уповноваженого з прав людини. Також – розроблення за участю правозахисних організацій стратегічного плану розвитку НІПЛ.

“Наступний блок великих проблем – захист персональних даних, що Україна ще практично не почала імплементувати. По-перше, це впровадження GDPR (Загальний регламент захисту персональних даних), що в самому Європейському Союзі впроваджувалося багато років у декілька етапів. В Україні немає незалежного регулювання, його потрібно створити. Є законопроєкти, але вони доволі довго лежать у парламенті”, – зауважив програмний директор ЦГС. 

Він наголосив, що у сфері захисту персональних даних необхідно напрацювати регулювання для органів правопорядку. У документі зазначено такі імплементаційні заходи:

• розробити механізм оброблення персональних даних у правоохоронних цілях органами правопорядку;
• розробити уніфікований правовий механізм використання засобів стеження;
• врегулювати правові процедури, що забезпечують конфіденційність комунікаційних послуг та запобігають можливості прослуховування та перехоплення.

Ще одна сфера, за якою пропонується проміжний цільовий індикатор, – це боротьба з дискримінацією. Яворський звернув увагу, що в Україні до 2012 року не було законодавства з протидії дискримінації, а те, що зараз є, не повністю відповідає директивам ЄС. Наразі розроблено лише законопроєкт щодо злочинів проти нетерпимості, але правозахисники його критикують через правові прогалини.

У плані зазначено імплементаційні заходи – внесення змін до антидискримінаційного законодавства: розширення категорій захищених ознак, зокрема включення до них сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Також – ухвалення закону, який визначає правовий статус реєстрованих партнерств. Серед інших заходів – забезпечити невідворотність відповідальності за скоєння злочинів на ґрунті ненависті або дискримінації.

“Окремий серйозний блок проблем – невиконання судових рішень. У нас тривалість судових процесів одна з найдовших у Європі. Інша проблема, що близько 50–60% цих рішень не виконують. Це зводить нанівець цей інструмент захисту прав людини, бо який сенс подавати до суду, якщо ці рішення не виконуються”, – додав Яворський.

Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює такі сфери: судова влада та основоположні права; юстиція, свобода та безпека, економічні критерії, функціонування демократичних інституцій; реформа державного управління; публічні закупівлі; статистика; фінансовий контроль. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.

Європейський Союз передав Україні офіційний перелік критеріїв для вступу за трьома переговорними кластерами та розпочав моніторинг їхнього виконання. Найжорсткіші вимоги стосуються кластера “Основи вступу до ЄС”, який охоплює верховенство права, антикорупцію та права людини. Саме ці умови Україна має виконати повністю ще до набуття членства.

Нагадаємо, віцепрем’єр-міністр з питань євроінтеграції Тарас Качка сказав, що українському парламенту та уряду необхідно політично мобілізуватися найближчими місяцями, щоб ухвалити необхідне для реформ законодавство. Від цього залежатиме, чи вдасться реалізувати ідею підписання у 2027 році договору про вступ України до ЄС.