У Європі розглядають варіанти неповного членства України в ЄС: експерт назвав три основні сценарії
У Євросоюзі розглядали кілька варіантів, як змінити політику розширення ЄС для вступу України. Серед трьох основних сценаріїв – членство на умовах спостерігача або часткового права голосу.
Про це розповів політичний експерт Європейського інституту політики в Києві, радник віцепрем’єра з питань євроінтеграції Іван Нагорняк під час зустрічі дискусійного клубу “EU Talks / Розмови про ЄС”, передає ZMINA.
Фото: фейсбук European HUBНа думку Івана Нагорняка, вступ України до ЄС у 2027 році з погляду нинішньої методології неможливий – не лише через вето Угорщини, а й через необхідність опрацювати велику кількість технічних питань, які є частиною переговорного процесу. Йдеться, зокрема, про 33 розділи переговорів, об’єднаних у шість кластерів, та ще два окремих розділи.
“Очевидно, що за системи, коли 27 країн ЄС повинні 70 разів проголосувати за кожне технічне питання для того, щоб відкрити й закрити переговорні розділи, в якийсь момент неузгодження з деякими державами-членами буде блокувати процес”, – зазначив експерт.
Він звернув увагу, що жодна країна Західних Балкан із 2010 року майже не просунулась у євроінтеграції, поки не почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Це назвали “Ukraine effect” (ефект України).
“Те, що нам дали кандидатство в ЄС, відкрило можливість для цих країн теж просувати свою євроінтеграцію. Але цей Ukraine effect починає себе вичерпувати, зокрема й в Україні. Динаміка ухвалення необхідних законопроєктів у Верховній Раді спадає”, – зауважив Нагорняк.
Так само, за його словами, ситуація складається з боку ЄС. Тепер не лише Угорщина блокує рішення щодо України, до цього “клубу” додалася ще одна країна.
“У Європейському Союзі почали серйозно думати про зміну політики розширення. Було кілька ідей, що можна запропонувати Україні. Все крутилося навколо трьох основних сценаріїв. Те, що буде, буде гібридом одного з них”,– поділився фахівець.
Перший варіант – Україні хотіли запропонувати варіант більш просунутої угоди про асоціацію (pre-accession agreement). Цей варіант охоплював би доступ до ринку ЄС, як у країн Європейської економічної зони (ЄЕЗ / EEA).
“До реального вступу України в ЄС цей варіант нас не наближає. Навпаки, створення такого гібрида витягнуло б велику частину наших ресурсів на узгодження цієї нової угоди. Так само і Єврокомісія виділила б чимало ресурсів. Ці переговори тривали б мінімум рік-півтора, потім ми б щось підписали”, – пояснив Іван Нагорняк.
Другий сценарій – політичне членство. Це розроблення у швидкому порядку з Україною угоди про членство в ЄС, так званий Accession Treaty (договір про приєднання до ЄС. – Ред.).
“Такий варіант передбачає доволі швидкі переговори щодо деяких найважливіших стратегічних питань. Але Україна і Європейський Союз мали б далі домовлятися про елементи перехідних періодів у межах спеціального протоколу. І після того тільки починати ратифікацію”, – зазначив експерт.
З моменту підписання цього договору Україна отримала б статус спостерігача в різних інституціях ЄС, Європарламенті без права голосу.
“Третій варіант – пропозиція Єврокомісії reverse accession (зворотне приєднання), що означало б зміну договору ЄС і швидке членство України на умовах часткового права голосу в різних європейських інституціях”, – розповів Нагорняк.
Також Україна за такого сценарію отримала б частковий доступ до фінансових інструментів Євросоюзу, зокрема бюджету ЄС, частково до спільної аграрної політики та політики згуртованості.
За словами експерта, у Євросоюзі наразі формуються два “табори” щодо реформ із розширення ЄС. Одна група держав прагне розширення і посилення Європейського Союзу, зокрема, в плані безпекової, оборонної та міжнародної політики. Вони зацікавлені в сильнішому Євросоюзі також з погляду економіки та конкурентоспроможності.
“І є велика частина держав ЄС, які виступають за збереження поточного стану. Тому що вони живуть добре, їм не треба ніяких реформ. Для України це великий виклик. Тому що наш національний інтерес – це Євросоюз, який є сильним гравцем, де ми можемо відіграти роль у спільній політиці безпеки і оборони та роль щодо конкурентоспроможності”, – зазначив Нагорняк.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює такі сфери: судова влада та основоположні права; юстиція, свобода та безпека, економічні критерії, функціонування демократичних інституцій; реформа державного управління; публічні закупівлі; статистика; фінансовий контроль. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо.
Раніше віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка казав, що Україна може виконати вимоги ЄС у 2026 році та підписати угоду про вступ у 2027 році. Підписана угода ще не набере чинності, це відбудеться після 27 ратифікацій країнами – членами ЄС. Процес ратифікації може тривати дуже довго.
Нагадаємо, ZMINA писала, що ініціатива України зафіксувати 2027 рік як дату вступу до Європейського Союзу в межах можливої мирної угоди наразі не має підтримки серед частини держав-членів. Європейські уряди висловлюють застереження щодо зміни процедури розширення та наголошують на необхідності повного виконання критеріїв членства перед ухваленням політичних рішень.
