“Ми хірурги, але потрібні системні зміни”: директор НАБУ про підозру ексміністру, втечу фігурантів і тиск на детективів

Операція “Мідас” стала переломним моментом не лише для фігурантів справи, а й для самої антикорупційної системи. Після 15 місяців негласних слідчих дій Національне антикорупційне бюро України оголосило підозру ексміністру, розпочало екстрадиційні процедури щодо бізнесменів, які виїхали за кордон, і зафіксувало спроби тиску на своїх детективів.

Про деталі директор НАБУ Семен Кривонос розповів в інтервʼю “Суспільному”.

Фото: Семен Кривонос

Так, операція “Мідас” стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ останніх місяців. У її межах слідство оголосило підозру колишньому міністру енергетики та юстиції Герману Галущенку, документує діяльність бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, а також фіксує спроби тиску на детективів. 

Перші обшуки в межах операції відбулися 10 листопада після 15 місяців негласних слідчих дій. Детективи вилучили значний масив цифрових носіїв, документи та так звану “чорну бухгалтерію” із записами про транзакції. Після переходу до відкритої фази слідство проаналізувало ці матеріали, зіставило їх з аудіо- та відеозаписами та надіслало міжнародні запити. Партнери підтвердили рух коштів, зокрема через рахунки в різних юрисдикціях та операції з криптовалютою.

За словами Кривоноса, на момент перших обшуків доказів для повідомлення про підозру Галущенку бракувало. Після додаткового аналізу та міжнародних відповідей бюро отримало достатню доказову базу й оголосило підозру. Виїзд ексміністра за кордон прискорив процес: прикордонники повідомили НАБУ про його появу на пункті пропуску, після чого детективи його затримали.

Бізнесмени Міндіч і Цукерман виїхали з України ще до оголошення підозр. Зараз вони перебувають в Ізраїлі. НАБУ готує екстрадиційний запит через Офіс генпрокурора.

Кривонос визнав, що екстрадиція – складний процес і гарантувати її результат неможливо. Після повномасштабного вторгнення фігуранти часто посилаються в європейських судах на безпекову ситуацію в Україні, і деякі суди враховують цей аргумент. Водночас бюро має досвід успішних екстрадицій і розраховує на співпрацю партнерів.

У матеріалах справи також фігурує зустріч Міндіча з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим щодо закупівлі бронежилетів. За даними слідства, Міндіч переконував міністра погодити контракт, але міністерство зрештою не придбало цю продукцію. Кривонос каже, що цей епізод детективи ще досліджують. Наразі Умєров має статус свідка, і підстав стверджувати про наявність складу злочину в його діях слідство не бачить.

Окремий напрям розслідування стосується схеми, яку в матеріалах називають “шлагбаум”. За версією слідства, довірені особи Міндіча вимагали хабарі від контрагентів “Енергоатома”. У разі відмови підприємствам не перераховували кошти.

Наразі в матеріалах задокументовано щонайменше два подібних епізоди, але очільник НАБУ заявив, що детективи аналізують великий масив доказів і можуть встановити нові випадки. Він також підкреслив: компанії, які добровільно повідомлять про вимушене надання хабаря до того, як слідство це задокументує, можуть розраховувати на звільнення від кримінальної відповідальності.

Кривонос підтвердив, що зустрічався з президентом до і після операції “Мідас”. Сторони обговорювали не конкретні кримінальні провадження, а наслідки викриття схем та необхідні управлінські рішення для усунення корупційних ризиків.

Після гучних подій суд звільнив із СІЗО детектива Руслана Магамедрасулова, який розслідував справу Міндіча та його батька Сентябра, а також детектива Віктора Гусарова. Кривонос підкреслив, що ніколи не просив президента України Володимира Зеленського втручатися у ці питання. На його переконання, рішення про запобіжні заходи має ухвалювати незалежний суд, а проблема полягає в стані судової системи та можливому політичному впливі.

Насамкінець посадовець наголосив, що боротьба з корупцією не зводиться лише до викриттів. НАБУ, за його словами, виконує роль “хірурга”: виявляє і документує злочини та передає справи до суду. Але для зменшення корупції потрібні системні реформи, посилення інституційної незалежності та усунення політичного впливу.

“Йдеться про системні реформи – як наслідок таких викриттів або ж для їх недопущення. Щоб просто не виникало корупційного середовища, щоб не було умов для його формування. Саме такі зміни потрібні.

Це і створення незалежних наглядових рад, і цифровізація, і посилення антикорупційної інфраструктури, щоб ми могли працювати ефективніше. Йдеться також про зміцнення інституцій, позбавлення їх політичного впливу, усунення бюрократичних перешкод – тобто про комплексні зміни на багатьох рівнях”, – резюмував він.

Нагадаємо, що в Україні готують черговий удар по антикорупційних органах. Народні депутати та експерти припускають, що дії проти НАБУ і САП можуть координуватися через угоду з народним депутатом Федором Христенком, яку суд затвердив напередодні звільнення детектива Руслана Магамедрасулова. Ймовірно, влада може використати це для тиску на незалежні розслідування та топпосадову корупцію.