“Не йдеться про розрив родин”: як Україна планує врегулювати перебування громадян РФ в деокупованому Криму
Україна готує механізм врегулювання статусу громадян Російської Федерації, які перебувають у тимчасово окупованому Криму, після його деокупації. Насамперед ідеться про іноземців, які незаконно в’їхали на півострів уже після початку окупації.
Про це розповіла Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко на панельній дискусії “Окупація – не пауза: стратегічне бачення майбутнього Криму в контексті державних політик”, яка відбулася 26 лютого в рамках форуму до Дня спротиву окупації Криму.
Ольга Куришко. Фото: ZMINAЗа словами Куришко, держава вже напрацьовувала підходи до цього питання під час роботи над стратегічним документом щодо першочергових кроків з відновлення публічної влади після деокупації Кримського півострова. Одним із найбільш дискусійних аспектів стало саме визначення правового механізму щодо громадян РФ, які перебувають на тимчасово окупованій території (ТОТ).
Куришко наголосила, що Україна змушена балансувати між нормами національного законодавства, різними суспільними очікуваннями та вимогами міжнародного права.
“Україна, навіть попри те, що є країною, на території якої ведеться жорстока війна, хоче і намагається дотримуватися вимог міжнародного законодавства. Це означає, що відповідно до міжнародного законодавства колективне видворення заборонено. І ми, формуючи наше законодавство, маємо враховувати ці вимоги як частина європейської спільноти”, — зауважила представниця.
Вона додає, що позиція щодо дорослих громадян РФ є чіткою: це іноземці, які незаконно перебувають на території України та порушили порядок перетину державного кордону. Питання дітей, народжених від громадян РФ на окупованій території, також розглядатиметься в межах чинного законодавства. Якщо такі діти є громадянами Російської Федерації, на них поширюватимуться ті самі правові підходи, що й на дорослих іноземців.
Водночас у концепції державної політики не йдеться про розрив родин – навпаки, передбачено врахування принципу возз’єднання сімей, пояснила представниця президента.
Куришко повідомила, що консультації з цього приводу вже відбулися з Державною міграційною службою України, оскільки саме цей орган матиме відповідний мандат реалізації політики. Вона також звернула увагу, що активізація дій України та міжнародної спільноти вже впливає на поведінку частини громадян РФ у Криму. Зокрема, після перших активних кроків з боку України на півострові різко пожвавився ринок нерухомості – люди почали масово продавати майно та виїжджати.
“Ті, хто перебуває там незаконно, знають, що вони перебувають там незаконно. І коли починаються активні дії з боку міжнародної спільноти або України, вони збирають свої родини, речі і їдуть звідти”, – зазначила вона, додавши, що після деокупації, ймовірно, йтиметься про відносно невелику кількість осіб – громадян РФ, які залишаться.
Директорка з адвокації Центру прав людини Центр прав людини ZMINA Альона Луньова наголосила: навіть за наявності концептуального рішення про обов’язок громадян РФ, які незаконно в’їхали, залишити територію, держава зіткнеться з низкою практичних питань.
“Це питання відрізнення громадян України від громадян РФ, якщо вони паспорти отримували на окупованій території. Як ми будемо їх розрізняти? Яким чином ми будемо шукати людей, які є громадянами РФ, якщо вони будуть ховатися з якихось причин й захочуть продовжувати вчиняти незаконні дії на території нашого півострова”, – коментує Луньова.
Альона Луньова. Фото: ZMINAВона також звернула увагу на необхідність швидкого впровадження механізмів документування молодих людей, які досягли повноліття в окупації та ніколи не отримували українських паспортів. Без ефективної та оперативної паспортизації, за її словами, реалізація державної політики на деокупованій території буде ускладнена.
Правозахисники сподіваються, що профільні органи, зокрема Державна міграційна служба та Міністерство внутрішніх справ, вже напрацьовують відповідні рішення.
Нагадаємо, раніше правозахисники заявляли, що молоді люди, які не мають документів для підтвердження українського громадянства, стикаються щонайменше з чотирма ключовими перепонами під час виїзду з тимчасово окупованих територій. Це, зокрема, відсутність доступної інформації про шляхи виїзду з ТОТ, неможливість отримати посвідчення на повернення (“білого паспорта”) в консульстві, довгі терміни оформлення українських документів та недоступність грошового забезпечення на період очікування таких документів.
