Галущенко знав про створення нестерпних умов у СІЗО для детектива Руслана Магамедрасулова – прокурор САП

Про це повідомив Центр протидії корупції.

Умови утримання в камері СІЗО Руслана Магамедрасулова. Фото: Віталій Шабунін

Так, за даними прокурора САП, 21 липня 2025 року, о 11:30, заступник міністра юстиції Євген Пікалов написав Галущенку, що отримав від СБУ прохання забезпечити роботу із затриманим керівником підрозділу НАБУ в умовах слідчого ізолятора. Він зазначив, що наступного дня суд, ймовірно, обере запобіжний захід, і додав, що “просять безплатну камеру з неприємними сусідами”. Того ж дня Пікалов надіслав фото камери. Галущенко відповів знаком “+”.

На той момент Галущенко кілька днів обіймав посаду міністра юстиції. Саме в цій камері, за інформацією ЦПК, утримували Магамедрасулова. Пікалов досі працює заступником міністра.

СБУ звинувачує Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра в посередництві в продажі партій технічних конопель до Дагестану, організацією вирощування яких займався батько. Руслана Магамедрасулова затримали 21 липня, а наступного дня суд відправив його під варту без права на заставу.

3 грудня Київський апеляційний суд уперше зміг провести повноцінний розгляд скарги на тримання детектива під вартою. Це була вже четверта спроба розглянути апеляцію: попередні засідання переносили, бо судді не встигали ознайомитися з матеріалами, а прокурори заявляли про намір подати заперечення. Цього разу вони відмовилися від цієї ідеї.

На засідання прийшли десятки людей – родичі, колеги з НАБУ, журналісти. Зала не вмістила всіх, тому частина слухачів стежила за процесом з коридору.

Захист просив скасувати тримання під вартою з огляду на стан здоров’я Руслана: 2014 року він переніс інсульт, цього року мав дві операції на головному мозку. Під час затримання співробітники СБУ його побили, і досі він перебував без доступу до повноцінної медицини.

Прокурор Олександр Ганілов наполягав на обґрунтованості підозри, зазначивши, що більшість доказів зібрано, а ризики дещо зменшилися, і запропонував замінити тримання під вартою на нічний домашній арешт. Судді визнали, що така позиція не відповідає закону, і пішли до нарадчої кімнати.

Після повернення колегія суддів частково задовольнила апеляційні скарги захисту: ухвалу про тримання під вартою скасували та зобов’язали Руслана прибувати на першу вимогу до прокурора. У залі суду його одразу звільнили з-під варти.

Згодом, розповідаючи про перебування в Лук’янівському СІЗО, детектив Руслан Магамедрасулов заявляв, що з перших днів працівники установи намагалися створити для нього максимально жорсткі умови, щоб вплинути на його свідчення або схилити до співпраці. Він провів у СІЗО майже чотири з половиною місяці в одномісній камері площею близько 2 на 3 метри, під цілодобовим відеонаглядом.

Умови він описав як критичні: камера мала розбите після обстрілу вікно, зруйновану підлогу, а ліжко було фактично дерев’яними нарами. Зустрічі з адвокатами проходили під відеокамерами в контрольованих приміщеннях, що, за словами детектива, унеможливлювало конфіденційне обговорення справи.

Нагадаємо, що 11 листопада 2025 року НАБУ і САП розкрили діяльність злочинної організації, до якої входили колишні й чинні посадовці енергетичної галузі, відомий бізнесмен і кілька інших осіб. За даними слідства, вони створили масштабну схему впливу на державні стратегічні підприємства, зокрема на “Енергоатом”, для отримання хабарів і відмивання коштів.

16 лютого 2026 року НАБУ та САП розширили коло підозрюваних у справі “Мідас” і повідомили про підозру Галущенку, який у 2021–2025 роках очолював Міністерство енергетики, а згодом, у 2025 році, – Міністерство юстиції. 

Слідство вважає, що в лютому 2021 року на острові Ангілья зареєстрували фонд для залучення близько 100 мільйонів доларів інвестицій. За версією правоохоронців, ініціаторами створення фонду стали учасники злочинної організації, яку НАБУ і САП викрили в листопаді 2025 року.

Фонд очолив давній знайомий фігурантів – громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітсу і Невісу, який, за даними слідства, професійно надавав послуги з легалізації незаконних доходів. Серед інвесторів фонду слідчі називають родину Галущенка.

Щоб приховати його участь, організатори створили на Маршаллових Островах дві компанії та інтегрували їх у структуру трасту, зареєстрованого в Сент-Кітсі і Невісі. Бенефіціарами цих компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей ексміністра. Компанії придбали акції фонду, після чого учасники організації почали перераховувати кошти на рахунки фонду в трьох швейцарських банках.

Слідчі встановили, що з 29 грудня 2020 до 1 червня 2025 року організація отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі. Гроші обліковували в таблиці під назвою “Манхеттен”. Частину коштів легалізували через криптовалюту та інвестиції у фонд.

За даними НАБУ, на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад 7,4 мільйона доларів. Ще понад 1,3 мільйона швейцарських франків і 2,4 мільйона євро видали готівкою або перерахували родині у Швейцарії. Частину цих коштів спрямували на оплату навчання дітей у швейцарських закладах, іншу – розмістили на рахунках колишньої дружини та на депозитах.

15 лютого 2026 року детективи НАБУ затримали Галущенка під час спроби виїхати з України. Йому повідомили про підозру за статтями про участь у злочинній організації та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом. НАБУ співпрацює з органами 15 країн.

17 лютого Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд питання про запобіжний захід.