В Угорщині судять мера Будапешта за організацію прайду, попри заборону влади

В Угорщині прокуратура висунула обвинувачення меру Будапешта Ґерґею Карачоню та ініціювала питання про накладення на нього штрафу. Це сталося через кілька місяців після того, як сотні тисяч людей вийшли на Будапешт-прайд, відгукнувшись на його заклик, попри заборону з боку влади.

Про це повідомляє The Guardian.

Фото: Daily News Hungary

Червнева хода привернула міжнародну увагу після того, як правляча партія “Фідес” на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном підтримала законодавчі зміни, які створили правові підстави для заборони прайду. Влада обґрунтовувала це необхідністю “захисту дітей”, що викликало широку критику.

Цей закон, який називають безпрецедентним для Євросоюзу в новітній історії, дав поліції підстави заборонити Будапешт-прайд. Після цього мер міста оголосив ходу муніципальною подією, щоб обійти вимогу офіційного дозволу. 

У результаті на марш прийшла рекордна кількість людей – жителі різних регіонів Угорщини, а також десятки депутатів Європарламенту та посадовців з інших країн Європи. Подія перетворилася на символ спротиву політиці Орбана та поступовому згортанню прав і свобод у країні.

Нині прокуратура заявила, що Карачонь організував і очолив масовий захід, попри поліційну заборону. Вона попросила суд накласти на нього штраф у спрощеному порядку, без проведення повноцінного судового розгляду. Суму штрафу в заяві не уточнили.

Рішення прокуратури ухвалили менш ніж за три місяці до парламентських виборів. На них Віктор Орбан, якого роками критикують за послаблення демократичних інституцій, тиск на медіа та підрив верховенства права, вперше стикається з серйозним викликом з боку колишнього впливового члена власної партії – Петера Маґяра.

Правозахисники й активісти звертають увагу, що влада системно обмежує права ЛГБТІК+ спільноти. Вони також пов’язують це з падінням рейтингів Орбана і вважають, що уряд дедалі частіше використовує ЛГБТІК+ людей як зручних “винних”, намагаючись мобілізувати консервативний електорат.

Мер Будапешта, який очолює місто з 2019 року, швидко відреагував на дії прокуратури. Він зазначив, що тепер із “підозрюваного” став “обвинуваченим”, і назвав це платою за захист власної свободи та свободи інших людей в Угорщині.

Карачонь, відомий як один із лідерів опозиції та як посадовець, який вивішував ЛГБТІК+ і українські прапори на будівлі міської адміністрації, заявив, що продовжить відстоювати свободу, попри тиск з боку влади. Він наголосив, що коли держава й уряд зраджують людей, які хочуть жити, кохати й бути щасливими, опір стає обов’язком.

Напередодні прайду представники уряду попереджали, що організаторам може загрожувати до року ув’язнення. Влада також заявляла про намір використовувати системи розпізнавання облич для ідентифікації учасників і можливого накладення штрафів до 500 євро. Водночас у липні поліція повідомила, що не притягуватиме до відповідальності приблизно 200 тисяч людей, які взяли участь у ході.

Співголова Європейської партії зелених Вула Цетсі звернула увагу на ширший контекст цієї справи. Вона наголосила, що покарання обраного мера за захист базових прав ставить питання не лише про прайд, а й про те, чи готовий Євросоюз відстоювати демократію.

Інший співголова партії, Кіаран Кафф, заявив, що спроба режиму Орбана покарати Карачоня без судового розгляду свідчить про авторитарний курс Угорщини. Він підкреслив, що європейські інституції не мають ігнорувати ситуації, коли держава-член криміналізує мирні зібрання та переслідує демократично обраних лідерів.

Нагадаємо, що 17 березня 2025 року угорська партія “Фідес” подала до парламенту законопроєкт, який забороняє проведення прайдів та передбачає штрафи в 546 доларів для організаторів і учасників.

Згодом шістьох опозиційних депутатів відсторонили від роботи в парламенті, після того, як вони запустили димові шашки в сесійній залі на знак протесту проти закону, що забороняє проведення ЛГБТ-прайдів.

Після цього комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті у своєму листі до спікера угорського парламенту Ласло Кевера попросив змінити закон, який обмежує право на зібрання, зокрема забороняє проведення щорічного ЛГБТ-прайду.

Зрештою парламент Угорщини підтримав чергові зміни до конституції, які дозволяють уряду забороняти публічні заходи, організовані на підтримку прав ЛГБТІК-людей. Правознавці й критики вважають це ще одним кроком до авторитаризму з боку керівної популістської партії.

Наприкінці квітня вперше за всю сучасну історію Угорщини депутатам заборонили входити до парламенту. Таке покарання запровадили через спробу зірвати ухвалення законодавчої поправки, що мала заборонити проведення ЛГБТ-прайдів. Тоді опозиційні політики використали димові шашки.