Іран занурився в інтернет-блекаут на тлі масових антиурядових протестів

В Ірані ввечері в четвер влада запровадила загальнонаціональне відключення інтернету на тлі масових антиурядових протестів, які охопили країну. Люди вийшли на вулиці з гаслами проти теократичного режиму через глибоку економічну кризу та жорсткі дії силовиків.

Про це повідомляє CNN.

Фото: Arash Khamooshi / The New York Times

Влада обмежила доступ до інтернету й телефонного зв’язку одразу після початку протестів у Тегерані та інших великих містах. Попри це, відео з акцій протесту продовжували з’являтися в мережі – демонстрації тривають уже другий тиждень.

Керівник організації NetBlocks Алп Токер пояснив, що влада традиційно вдається до повного блекауту зв’язку напередодні застосування смертельної сили проти протестувальників. За його словами, мета – зупинити поширення інформації про події та зменшити міжнародну увагу.

Протести почалися 12 днів тому й охопили понад 100 міст – від Іламу на заході, де переважає курдське населення, до Мешхеда на північному сході країни. Влада діє за звичною схемою: силовий розгін без спроб відповісти на вимоги людей.

Правозахисна організація Iran Human Rights, що базується в Норвегії, повідомила про щонайменше 45 загиблих протестувальників, серед яких восьмеро дітей. За її даними, сотні людей дістали поранення, понад 2 тисячі – затримали.

Частина учасників протестів відгукнулася на заклик колишнього спадкоємця іранського престолу Рези Пехлеві, який закликав людей виходити на вулиці. На відео з акцій лунали гасла про повернення Пехлеві та завершення нинішньої боротьби.

Сам Реза Пехлеві в соцмережі X закликав іранців діяти спільно й відкрито висловлювати свої вимоги, заохочуючи їх не зупинятися.

Перевірені відео свідчать про масові акції по всій країні: люди перекривали дороги, палили багаття, виходили на марші як на підтримку, так і проти чинної влади. Державні медіа Ірану визнали, що вночі в Тегерані та інших містах відбулися “розрізнені” протести, повідомили про загиблих і поранених, а також про пошкодження майна.

Державна телерадіокомпанія IRIB оприлюднила кадри з Тегерана, де видно спалені автомобілі, мотоцикли, знищений автобус і розбитий вхід до станції метро.

На тлі протестів президент США Дональд Трамп знову пригрозив Ірану ударами у разі, якщо силовики почнуть убивати протестувальників. Він заявив, що попередив іранську сторону про жорстку відповідь у разі масових убивств.

Спочатку протести мали організований характер і почалися в тегеранських базарах та університетах. Згодом вони переросли в масовий рух. Після втручання сил безпеки протистояння стало насильницьким.

Мільйони іранців стикаються з рекордною інфляцією та обвалом національної валюти. Для багатьох базові продукти й ліки стали недоступними. Житель Тегерана розповів журналістам, що цього разу протести відрізняються, бо люди більше не можуть нічого купити, ціни зростають майже щогодини, а всі живуть у стані постійної тривоги.

Журналістка та правозахисниця Масіх Алінеджад заявила, що протести давно вийшли за межі економічних вимог. За її словами, люди відкрито говорять про те, що режим більше не можна реформувати, і вимагають кінця Ісламської Республіки. Вона зазначила, що учасники протестів більше не приховують облич і діють без страху, бо їм нічого втрачати.

Поштовхом до протестів стали виступи торговців на Великому базарі в Тегерані проти провальної економічної політики. Ситуацію загострило рішення центрального банку скасувати програму пільгового доступу до долара для імпортерів. Після цього ціни на базові продукти, зокрема олію та курятину, різко зросли, а частина товарів зникла з продажу. У відповідь торговці закрили крамниці – безпрецедентний крок для групи, яка традиційно підтримувала режим.

Після кількох днів протестів уряд, очолюваний реформістами, запропонував щомісячні грошові виплати близько 7 доларів, визнавши, що цього недостатньо для подолання кризи. Президент Масуд Пезешкіян заявив, що уряд не може впоратися з усіма проблемами самотужки.

Експерти зазначають, що рух залишається без чітких лідерів і координації, а поєднання економічних і політичних вимог призвело до ескалації насильства.

Найбільш напружена ситуація склалася в провінціях Ілам і Лурестан. Там протестувальники підпалювали вулиці та скандували гасла зі смертю на адресу верховного лідера Алі Хаменеї. У північній провінції Мазендеран люди відкрито вимагали його усунення. В інших регіонах фіксували пожежі в урядових будівлях і сутички.

У Мешхеді протестувальники зірвали й розірвали національний прапор. У Тебрізі на відео чутно постріли під час ходи протестувальників, хоча джерело вогню встановити не вдалося. Правозахисники повідомили, що силовики застосовують бойові патрони й масово затримують людей. 

Окремий резонанс викликали події в місті Ілам, де поранених протестувальників доставили до лікарні, а згодом силовики увірвалися туди й затримали їх. Це викликало хвилю обурення правозахисників, після чого влада пообіцяла провести розслідування.

Державне агентство Fars повідомило про поранення 950 поліціянтів і 60 бійців воєнізованого формування “Басідж”. Іранські медіа також заявили про загибель щонайменше п’яти силовиків, зокрема двох членів Корпусу вартових Ісламської революції. Ці дані неможливо незалежно перевірити.

Аналітики називають нинішні протести найбільшими з часів масових виступів 2022 року після смерті Махси Аміні. Особливістю цієї хвилі стало те, що її почали торговці – історично впливова сила, яка раніше підтримувала духовенство й відіграла ключову роль у революції 1979 року.

Протести відбуваються також на тлі зовнішньої напруги: пів року тому США та Ізраїль уперше завдали ударів по Ірану, а Трамп нещодавно знову допустив можливість нових атак.

Під час виборчої кампанії Пезешкіян обіцяв підтримати робітників і зменшити втручання держави в валютний ринок, водночас звинувачуючи санкції США, корупцію та неконтрольований друк грошей. Однак корупція, погане управління й екологічні проблеми посилили кризу, а середній і робітничий класи опинилися в скрутному становищі.

Експерти наголошують, що без реальної альтернативи чинній системі протести навряд чи призведуть до зміни режиму. Водночас вони вказують, що масові виступи оголили глибоку кризу довіри. Політолог Аранг Кешаварзіян зазначив, що іранські лідери не мають плану виходу з кризи, а держава дедалі більше покладається на примус і силу, тоді як значна частина суспільства вже не вірить у готовність влади слухати людей і реагувати на їхні потреби.

Нагадаємо, що Міністерство закордонних справ України закликало своїх громадян виїхати з Ірану у зв’язку з ускладненням безпекової ситуації в цій країні.

У надзвичайних ситуаціях українцям варто звертатися до посольства України в Ірані (гаряча лінія: +98 9128 436 681, email: emb_ir@mfa.gov.ua) або на цілодобову гарячу лінію МЗС України: +38 044 238 1588, адреса електронної пошти cons_or@mfa.gov.ua.