76% українців не приймають визнання окупованих територій частиною РФ – опитування
Переважна більшість українців відкидає будь-які територіальні та військові поступки Росії. 70% громадян також проти скорочення армії, і лише відмова від вступу до НАТО вважається частково прийнятною – проте навіть її підтримує менш ніж третина населення. Готовність іти на поступки значно вища серед тих, хто не вірить у перемогу України, тоді як серед тих, хто вірить у перемогу, переважає категоричне “ні”.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
Так, 76% не приймають визнання окупованих територій частиною РФ. Скорочення чисельності армії до 600 тисяч підтримують лише 20%, тоді як 70% проти. 61% не погоджується на використання заморожених російських активів для проєктів, що поглиблюють російсько-американську співпрацю. Найприйнятнішою поступкою є відмова від вступу до НАТО – 35%, але абсолютна більшість (51%), проти.
Українці, які не вірять у перемогу, частіше готові на поступки, ніж ті, хто вірить. Водночас серед тих, хто вірить у перемогу, 73% не погоджуються відмовитися від вступу до НАТО, тоді як серед скептиків 70% готові на таку поступку задля припинення війни.
Загалом 63% українців вірять у перемогу у війні з Росією, 22% – не вірять. Віра поступово зменшується: у серпні 2025 року вона була 73%, у грудні 2024 – 77%. Найвища віра в перемогу на заході (88%) та півдні (84,5%), дещо нижча в центрі (73%), найменша на сході (55%).
Водночас більшість українців (54%) залишаються сповненими надії щодо власного майбутнього, цей показник стабільний із 2022 року. Разом з тим тривога залишається поширеною – її відчувають 39,5% опитаних. Оптимізм відчувають близько 29% українців. Після обрання Дональда Трампа 47-м президентом США настрої стали песимістичнішими, проте протягом першого року його президентства вони повернулися до показників 2023 року. За рік українці стали рідше повідомляти про страх, безвихідь та розгубленість.
Підтримка НАТО як найкращого гаранта безпеки для України знизилася з 55% до 38% через неоднозначні сигнали міжнародних партнерів. Українці частіше орієнтуються на угоди про стратегічну оборонну співпрацю з окремими країнами НАТО (15%), нейтральний статус за міжнародних гарантій (16%) та власну оборону без зовнішніх гарантій (7%).
Регіональні відмінності зберігаються: у західних областях підтримка НАТО найвища (53%), у центральних – 39%, на півдні – 32,5%, на сході – 22%. Віра в перемогу України також впливає на вибір моделі безпеки: серед тих, хто вірить у перемогу, вступ до НАТО підтримують 49,5%; серед тих, хто не вірить, – лише 14%.
Попри виклики більшість українців підтримує вступ до ЄС. У 2025 році цей показник становив 59%, що нижче за 69% у 2024 році, але все ще високий, як порівняти з періодом до війни. Підтримка ЄС у різних макрорегіонах: захід – 79%, центр – 62%, південь — 44,5%, схід – 38%. Серед тих, хто вірить у перемогу, підтримка ЄС сягає 73%, а серед скептиків – лише 29%.
Довідка. Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова провів всеукраїнське опитування з 5 до 16 грудня 2025 року включно. Методом face-to-face опитали 2 тисячі респондентів віком від 18 років у 24 областях України та місті Києві. У прифронтових областях, таких як Запорізька, Донецька, Миколаївська, Харківська та Херсонська, опитування проводили лише на територіях під контролем уряду, де не ведуться бойові дії.
Вибірка є стратифікованою та багатоступеневою, з випадковим відбором на перших етапах і квотним методом на завершальному. Структура вибірки відтворювала демографічні показники дорослого населення за віком, статтю та типом поселення. Теоретична похибка не перевищує 2,3%, однак систематичні відхилення можливі через вимушену евакуацію мільйонів громадян.
Нагадаємо, що днями президент України Володимир Зеленський представив суспільству проєкт 20-пунктного документа про закінчення війни, який він назвав рамковим або “базовим документом” між Україною, США, Європою та Російською Федерацією.
Глава держави зазначив, що з американською стороною поки немає спільної позиції у двох питаннях – територій на Донеччині та Запорізької АЕС. Водночас, за його словами, щодо більшості інших пунктів сторони “суттєво зблизились” і загалом консенсус уже знайдено.
