Понад половину українців готові вийти на протести, якщо Україна піде на неприйнятні компроміси з РФ

Понад половину опитаних в Україні людей готові вийти на акції протесту, якщо під час переговорів про ймовірне завершення війни влада зголоситься на неприйнятні компроміси з Росією. 

Такі дані опитування Info Sapiens на замовлення Центру “Нова Європа”.

Компроміси та можливість їхнього прийняття опитаними: синім кольором ліворуч зображено відповіді тих, хто відкидає пропозиції, а позначки праворуч – тих, хто розглядає таку можливість. Сірим зображено відповіді тих, хто не визначився. Інфографіка Центру “Нова Європа”

Дослідники опитали тисячу українців, старших за 16 років та які живуть на підконтрольній уряду території. Думкою респондентів цікавилися телефоном з 5 до 26 листопада.

Більшість каже, що ключові політичні та безпекові компроміси, які постійно згадує російська сторона, неприйнятні:

• категорично проти скорочення війська виступають майже 78%, а розглядають таку можливість задля укладення угоди лише 5,2%;
• не бачать можливим визнання окупованих територій за РФ щонайменше 76%, а не проти такого 5,6%;
• ще 73% не бачать можливим надання російській мові державного статусу, напротивагу 8,2%, які таке не відкидають;
• 65% проти амністії для керівників РФ та воєнних злочинців, а 12% розглядають такий варіант;
• не бачить варіантом скасування санкцій щонайменше 64%, натомість 8,3% не проти зменшити тиск на економіку РФ;
• понад половину відкидають відмову від вступу до ЄС, а 16% вважають таке цілком припустимим;
• більш ніж 41% не готовий відмовитися від вступу до НАТО, але 20% вважають це припустимим компромісом, а ще понад 19% оцінили середньо і свою готовність до відмови.

“Хоча позиції українців за останні роки щодо окремих питань дещо помʼякшилися, загальна логіка суспільних настроїв залишається незмінною”, – кажуть аналітики.

Реакцією на неприйнятні компроміси можуть стати протести, до яких готові доєднатися 51,4% опитаних, а 44,3% – ігноруватиме акції. Лише 4,4% не визначились, коли їх попросили розповісти про поведінку в разі негативного сценарію перемовин. 

Під час воєнного стану деякі права людини можна правомірно обмежити, а серед них, зокрема, проведення мітингів. Ця заборона не автоматична, але цьогоріч після перших від 2022 року антикорупційних протестів влада зобов’язала погоджувати мітинги з посадовцями. Детальніше за посиланням.

Протестувальники збираються на акцію 23 липня 2025 року в Києві. Фото: Dan Bashakov / Global Images Ukraine

В Україні, коли воєнний стан не діє, передбачено відповідальність за порушення порядку та організації проведення мітингу, але самого порядку не існує.

У Конституції серед підстав для обмеження права на свободу зібрань немає згадки про “відсутність завчасного сповіщення” влади. Водночас частина 1 статті 22 Конституції визначає, що права і свободи людини й громадянина, закріплені нею, не є вичерпними, тож у сфері прав і свобод дозволено все, що прямо не заборонено законодавчими актами Верховної Ради.

ЄСПЛ визнавав, що адміністративне покарання за неотримання дозволу на проведення мітингу саме по собі є порушенням статті 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Ця стаття передбачає, що не може бути ніякого покарання без закону.

До 2022 року за президентства Володимира Зеленського траплялося кілька гучних випадків, коли протестувальників намагалися карати за те, що не погоджували акції з владою. До прикладу, у 2019 році в Рівному поліція затримала за пікет 16-річну активістку Дар’ю Коцюрубу та 20-річного Романа Філюка, які вимагали відставки президента. У підсумку своє право на мирне зібрання обоє відстояли в суді, але намагання переслідувати за “несанкціоновані акції” повторювались.

У сусідній РФ висловлювання думок публічно влада перетворила на “злочин” завдяки більш ніж десятку пакетів правок до законів, які ухвалювали майже 20 років.

Нагадаємо, що більшість українців навіть під час повномасштабної війни вважає важливим критикувати хибні рішення посадовців.