Зеленські разом з посадовцями вшанували пам’ять Небесної сотні у День Гідності та Свободи

Президент Володимир Зеленський разом з першою леді Оленою Зеленською, спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком та прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко вшанували пам’ять українців, які загинули під час Революції гідності.

Про це розповіли в Офісі президента. 

Хрест на Алеї Героїв Небесної сотні, де у День Гідності та Свободи посадовці вшанували пам’ять українців, вбитих під час Євромайдану силовиками. Фото: Офіс президента України

Вони поклали квіти та встановили лампадки до хреста на Алеї Героїв Небесної сотні у День Гідності та Свободи. 

Цей день як День Свободи започаткували за президентства Віктора Ющенка у 2005 році, а за президентства наступника Віктора Януковича скасували.

21 листопада 2013 року на Майдані у Києві зібралися перші протестувальники проти рішення Януковича призупинити рух до ЄС, а у ніч на 30 листопада їх жорстко розгонять силовики, що стане початком антиурядових протестів по всій країні. Після розгонів та розстрілів протестувальників Янукович у лютому 2014-го втік з України. 

Знову свято День Гідності та Свободи встановили указом президента Петра Порошенка 13 листопада 2014 року. 

Зеленський, коментуючи покладання квітів до хреста на Алеї Героїв Небесної сотні, нагадав, що цей день для українців передусім – ушанування того, якою є ціна незалежності для України та скільки сил в основі реального суверенітету.

Нагадаємо, що досі в Україні працюють судді, які ухвалювали незаконні рішення щодо активістів Євромайдану. Загалом так званих суддів Майдану нараховують 351 людинуі .

Торік на роботу до Київського міського окружного адмінсуду намагався потрапити суддя Євген Аблов. Він у 2013-му дозволив розігнати протестувальників на Майдані, коли до нього звернувся громадянин, якому барикади “перешкоджали вільно пересуватися”. 

Також нещодавно лише завдяки розголосу вдалось позбавити наукового ступеня суддю Майдану Оксану Царевич.

Вона після мітингу Автомайдану у 2013 році під резиденцією Януковича в Межигір’ї позбавила водійських прав щонайменше чотирьох людей, зокрема журналістку Оксану Коваленко та підприємицю Ольгу Лугову. Вони стверджували, що не проїжджали повз пост ДАІ, де їх нібито намагалися зупинити інспектори.

Від 2014-го через довгі процеси у судах та саботування з боку силовиків понад сотню обвинувачених у справах Майдану уникли відповідальності. За даними Генпрокуратури України, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, серед яких 104 загинули. Згодом загиблих мітингувальників почали називати Небесною сотнею.