Скасуванню незалежності НАБУ та САП передувала дискредитаційна кампанія у телеграму – дослідження

Для підготовки суспільної думки до ухвалення закону, який минулого тижня тимчасово позбавив незалежності НАБУ та САП, щонайменше з червня у телеграму почалась дискредитаційна кампанія проти антикорупційних органів. 

Такого висновку дійшли дослідники видання “Тексти”. 

Інфографіка з даними про те, як анонімні телеграм-канали поширювали дискредитаційні повідомлення про НАБУ

Аналітики вивчили 246 дописів від 24 популярних телеграм-каналів, щоб зробити висновок про наявність спланованої дискредитаційної кампанії проти антикорупційників. 

Канали відібрали серед сотні популярнихі у категорії “Новини та медіа” за версією аналітичного сервісу Telemetr.io, а також серед тих, що публікували негативні повідомлення (oppositional) про антикорупційників більше ніж один раз. Для визначення тональності повідомлень використали модель штучного інтелекту GPT-4.1. 

Дослідники кажуть, що в частині каналів приблизно місяць тривала підготовка громадської думки до голосування 22 липня у Верховній Раді. Пік припав на 21–22 липня, тобто переддень та день голосування, коли нарахували 53 та 43 дописи відповідно. 

Для порівняння 5–8 червня дослідники зафіксували понад два десятки публікацій, головною темою яких стала теза про нібито неефективність НАБУ. Цей закид не підтверджують дослідження результатів роботи цих органів, якщо порівнювати їх з колегами, зайнятими антикорупцією.

Ілюстраційне зображення. Детективи Національного антикорупційного бюро після церемонії складення присяги, Київ, 15 вересня 2015 року. Фото: Shutterstock

До голосування у Раді, щонайменше з 5 червня низка людей, яких представляли політичними експертами, висловлювались щодо НАБУ та САП. Мова йде про Олега Постернака (14 повідомлень) і Михайла Шнайдера (8 повідомлень), яких раніше вже викривали на підтримці проросійського політика Віктора Медведчука.

Свого часу, як зауважують дослідники, Постернак займався публічними комунікаціями Вадима Рабіновича, Олександра Вілкула, Юлії Тимошенко, Анатолія Шарія та його партії.

У липні до Пастернака та Шнайдера доєднався політтехнолог Тарас Загородній. Він поміж іншим вже після ухвалення закону поширював думку, що документ підтримували у США, а це суперечить заявам низки американських посадовців.

Ключові негативні наративи про НАБУ в телеграм-каналах у червні 2025 року. Інфографіка “Тексти”

Ключові негативні наративи про НАБУ в телеграм-каналах у липні 2025 року. Інфографіка “Тексти”

Частиною дискредитаційної кампанії стали також новини про обшук СБУ в антикорупційників, розповіді про витоки інформації з обмеженим доступом з НАБУ та можливі зв’язки детективів з росіянами, а також заклики “не підігравати ворогу”.

До просування останньої тези долучили військових Кирила Буданова, Кирила Вереса та Василя Малюка. Малюк, наприклад, розповідав як розслідування НАБУ нібито демотивують військових.

“Через обшуки НАБУ в командувача Нацгвардії Півненка половина Нацгвардії опустила зброю і не захотіла виконувати завдання, а інша половина хотіла їхати до Києва”, – казав він. 

Дослідники звернули увагу, що на тлі анонімних телеграм-каналів вирізняється канал проросійського видання “Страна”. Там просували тезу про нібито ліквідацію політичної конкуренції Зеленським та перетворення України на режим, схожий на російський. 

Аналітики припускають, що дискредитаційну кампанію щодо НАБУ та САП планувала і реалізувала влада. 

“З огляду на те, що за скандальний закон голосувала президентська фракція, а сам президент дуже швидко його підписав”, – пояснюють вони свій хід думок. 

Нагадаємо, що дискредитаційні кампанії проти антикорупційних активістів були трендом першого півріччя 2020-го, згідно з даними дослідження переслідувань, яке вів Центр прав людини ZMINA. 

Ще до початку повномасштабного російського вторгнення протидія корупції була одним з найнебезпечніших видів активізму в Україні. Викривачів розкрадань юридично переслідують, палять їм будинки та підкладають вибухівку під двері рідних.

Водночас ефективно такі справи не розслідують.