ЄСПЛ оголосив рішення по суті в справі “Україна та Нідерланди проти Росії”
Велика Палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) 9 липня 2025 року оголосила рішення по суті в справі “Україна та Нідерланди проти Росії” за заявами № 8019/16, 43800/14, 28525/20 та № 11055/22. Судді визнали порушення з боку РФ, між іншим, права на життя, заборони катувань і рабства та свободи мирних зібрань.
Про це йдеться в рішенні суду.
Скриншот з відео засідання суду 9 липня 2025 рокуОкремо судді висловилися щодо ситуації зі збиттям літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року біля міста Чистякове (раніше – Торез) на Донеччині, внаслідок чого загинули 298 людей.
Судді вирішили, що нема потреби окремо розглядати скаргу на порушення права на ефективний засіб юридичного захисту в цьому питанні. Це підтримали шістнадцятьма голосами проти одного.
Росія під час розгляду справи про збиття літака в Окружному суді Гааги, наприклад, не дозволила допитати офіцера бригади, звідки доставили “Бук” для обстрілу та загалом не співпрацювала зі слідством. У 2019-му ЄСПЛ повідомив російській владі про скарги 380 родичів загиблих, які вимагали пояснень. Після цього до процесу долучився нідерландський уряд, щоб підтримати потерпілих.
Судді у рішенні в справі “Україна та Нідерланди проти Росії” також вимагають від РФ “негайно звільнити або безпечно повернути всіх осіб, які були позбавлені волі на території України під час окупації російськими та контрольованими Росією силами з порушенням статті 5 конвенції до 16 вересня 2022 року та які досі перебувають під вартою російської влади”.
Додатково постановили, що РФ негайно має почати співпрацю, щоб створити міжнародний та незалежний механізм повернення депортованих дітей. Судді підтвердили, що Росія займається придушенням української мови в окупації та індоктринацією в освіті, що є порушенням статті 2 протоколу № 1 до конвенції.
“Хоча суд уже розглядав заяви, що виникли через конфліктні ситуації в Європі, події в Україні були безпрецедентними в історії Ради Європи. Характер і масштаби насильства, а також зловісні заяви президента держави-відповідача та інших високопоставлених урядовців щодо державності України, її незалежності та самого права на існування становили загрозу мирному співіснуванню, яке Європа довго сприймала як належне”, – додають судді.
Як наголошували в українському Мін’юсті, ця справа є найбільшою міждержавною справою в історії ЄСПЛ, об’єднує чотири заяви та охоплює період від 2014 року до сьогодні. Вона стосується систематичних порушень прав людини на окупованих територіях Донеччини й Луганщини, включно з подіями повномасштабного вторгнення РФ.
Суд зазначив, що докази свідчать про використання росіянами важкого озброєння з початку війни у 2014 році та часте застосування, зокрема, некерованих ракет та бомб.
Всього до справи долучилися 26 держав і одна неурядова організація – це безпрецедентна міжнародна підтримка в історії ЄСПЛ.
“Втручання 26 Високих Договірних Сторін відображало їхнє сприйняття важливості справи для системи конвенції загалом. Їхні спільні заяви виражали не лише їхню спільну позицію щодо конкретних правових питань, що виникають у справі, але і їхнє спільне бачення поведінки держави-відповідача у світлі основних цілей та завдань Ради Європи”, – наголосили в ЄСПЛ.
12 червня 2024 року в Страсбурзі відбулися усні слухання, де Україна представила свою позицію як щодо подій із 2014 року, так і воєнних злочинів РФ з початку повномасштабного вторгнення.
У проміжному рішенні від 25 січня 2023 року ЄСПЛ визнав, що з травня 2014 щонайменше до січня 2022 року окуповані території Донбасу перебували під юрисдикцією Росії. Суд також встановив, що збиття рейсу MH17 сталося на території, яка перебувала під ефективним контролем російських окупаційних адміністрацій.
Напередодні оголошення вироку уповноважена в справах Європейського суду з прав людини в Мін’юсті України Маргарита Сокоренко написала на своїй сторінці у фейсбуку, що це рішення – “кульмінація довгого та тернистого шляху запеклого юридичного протистояння за право та правду”.
“Результат понад десяти років складної, інколи “на межі” та “це в останнє”, праці усієї команди Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ. Ми “пірнали” у цю роботу абсолютними новаторами у формуванні міждержавного позову та доказової бази. Для кожного з нас ця справа виходить далеко за межі категорії “посадові обов’язки”, – наголосила вона.
Для довідки. Справа, про яку йдеться, об’єднала чотири міждержавні скарги проти Росії до ЄСПЛ з боку України та Нідерландів:
- Україна проти Росії (№ 8019/16) — порушення під час збройного конфлікту на Донбасі, зокрема збиття MH17, тортури, примусова праця та інше;
- Україна проти Росії (№ 43800/14) — викрадення і незаконне переміщення українських дітей до РФ у 2014 році;
- Нідерланди проти Росії (№ 28525/20) — обставини та наслідки збиття рейсу MH17;
- Україна проти Росії (№ 11055/22) — грубі порушення прав людини під час повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що ЄСПЛ 25 червня 2024 року оголосив рішення по суті в міждержавній справі “Україна проти Росії (щодо Криму)” – першій із чотирьох міждержавних справ з позовами проти Росії у зв’язку з її нападом на Україну.
Суд у Страсбурзі одноголосно визнав, що РФ масово та систематично порушувала права людей у Криму.
Більше про це – у матеріалі ZMINA
Вирок ЄСПЛ у справі Україна проти Росії: що встановив суд, і які наслідки матиме рішення
