Уряд оновлює стратегію гендерної рівності у відповідності до європейських стандартів: які визначені цілі

Міністерство соціальної політики затвердило новий операційний план з реалізації стратегії гендерної рівності на 2025–2027 роки. Це передбачено у дорожній карті за переговорним розділом 23 “Судова система та основні права” вступу до ЄС.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

Фото з відкритих джерел

Міністерство соціальної політики розробило проєкт акта для оновлення державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та затвердження операційного плану на 2025–2027 роки з її реалізації. Затвердження такого плану є заходом дорожньої карти за переговорним розділом 23 “Судова система та основоположні права” щодо вступу до ЄС.

Повномасштабна війна РФ проти України загострює проблеми, що існують у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, та створює нові виклики для різних груп, зазначили у міністерстві:

“Серед них переміщення, втрата доходу, насильство, зокрема сексуальне, пов’язане з конфліктом, ризики торгівлі людьми”. 

Реалізація операційного плану на 2025–2027 роки дозволить зменшити нерівність жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства та впровадити міжнародні та європейські стандарти рівності прав та можливостей жінок і чоловіків. 

Зокрема, визначені такі стратегічні цілі.

1. Національний механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків функціонує ефективно в різних сферах суспільного життя та на всіх рівнях прийняття управлінських рішень для відновлення України.
2. Жінки і чоловіки вільні від дискримінації та насильства за ознакою статі, мають рівний доступ до правосуддя.
3. Жінки і чоловіки користуються рівними правами та можливостями людського розвитку у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, спорту.
4. Жінки і чоловіки беруть рівну участь у різних сферах економічної діяльності, користуються результатами сталого економічного розвитку та мають рівний доступ до всіх видів економічних ресурсів.

Зокрема, очікувані результати досягнення першої стратегічної цілі такі: співвідношення чоловіків і жінок у складі Верховної Ради сягне 70% і 30%; у місцевих радах – 60% і 40%; серед послів України за кордоном – 77,2% і 27,8%; на посадах державної служби категорії “А” – 60% і 40%.

За другою стратегічною ціллю очікуються такі результати до 2030 року:

• частка жінок і дівчат віком від 15 до 49 років, які зазнають домашнього насильства, зменшується на 5% кожні 3 роки;
• частка постраждалих від СНПК (сексуального насильства на війні), яким надають допомогу спеціалізовані служби, складатиме 55%;
• частка тих, хто повідомляє про те, що стикнувся з дискримінацією за ознакою статі, складатиме 90%;
• частка постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, яким надано допомогу загальними та спеціалізованими службами підтримки, складатиме 55%.

Стратегія забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на період до 2030 року розроблена відповідно до рекомендацій Комітету ООН з ліквідації дискримінації стосовно жінок, які Україна отримала за результатами розгляду періодичної доповіді з виконання Конвенції ООН, євроінтеграційних зобов’язань України та рішення Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 

Нагадаємо, ZMINA повідомляла, що днями Міжвідомча робоча група, яка займається забезпеченням переговорного процесу щодо вступу України до Євросоюзу та адаптації українського законодавства до стандартів ЄС, схвалила проєкти трьох дорожніх карт – у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. Розроблення цих документів передбачено переговорною рамкою України з ЄС.

В Україні участь жінок у сфері управління та політики значно нижча, ніж у Європі. Щоб виправити ситуацію, у парламенті пропонують зміни до законодавства, зокрема щодо гендерних квот та умов участі у виборах.

Раніше ZMINA писала, що в Україні вперше презентували Індекс гендерної рівності за методологією ЄС. Передбачається, що в майбутньому державні органи використовуватимуть європейську методологію збору та аналізу даних. Це дозволить ефективніше оцінювати прогрес у сфері рівності та формувати політику на основі цих даних.