Гендерні квоти та зняття обмежень: які законодавчі ініціативи спрямовані на посилення впливу жінок

В Україні участь жінок у сфері управління та політики значно нижча, ніж у Європі. Щоб виправити ситуацію, у парламенті пропонують зміни до законодавства, зокрема щодо гендерних квот та умов участі у виборах.

Про це розповіла народна депутатка Неллі Яковлєва під час обговорення Індексу гендерної рівності, який в Україні розробили за стандартами ЄС, передає ZMINA.

Скриншот з обговорення

Індекс гендерної рівності за стандартами ЄС, який уперше розробили в Україні й презентували на початку 2025 року, має важливе значення для євроінтеграції та висвітлює сфери, де права жінок не досить забезпечені.

“Цей документ має величезне стратегічне значення, бо демонструє, що Україна серйозно працює і готується до вступу в Європейський Союз. Це показник того, що ми як держава починаємо втілювати стандарти в різних сферах, використовуючи інструменти, які працюють у країнах-членах ЄС, щоб забезпечувати права людини й вимірювати, наскільки вони забезпечені”, – зазначила урядова уповноважена з питань гендерної політики України Катерина Левченко.

За її словами, індекс допомагає зрозуміти, яке місце Україна посідає серед країн-членів Євросоюзу. Зокрема, наша країна є 20-ю в рейтингу 27 країн ЄС за 2023 рік.

Проте однією зі сфер, у якій Україна відстає від середньоєвропейських показників, є вплив. У домені “Вплив” гендерний розрив вимірюється через залученість жінок і чоловіків до керівних посад у державних політичних, економічних та соціальних структурах. Зокрема, середній показник у ЄС щодо домену “Вплив” становить 59,1, тоді як в Україні – 38,7.

Є декілька шляхів виправити цю ситуацію, звернула увагу Неллі Яковлева. Зокрема, на законодавчому рівні – у парламенті зареєстровано законодавчу ініціативу, що стосується змін до Виборчого кодексу. За її словами, законопроєкт (№ 11300) передбачає три нововведення. Перше – визначення поняття сексизму і протидії сексизму у виборчій кампанії.

“Друге – зняття обмеження за цензом осілості. Багато жінок упродовж повномасштабного вторгнення виїхали з України, і станом на зараз ми маємо вимогу в законодавстві проживати в країні впродовж п’яти років. Тобто право бути обраними може бути обмежене в досить великої кількості жінок”, – звернула увагу депутатка.

Зокрема, чинні норми передбачають, що перебування поза межами України протягом більш ніж 183 днів упродовж року позбавляє людину права балотуватися на пост президента України чи до Верховної Ради.

Третє нововведення, закладене в цьому законопроєкті, – посилення гендерної квоти.

“Після місцевих виборів ми зіткнулися з тим, що жінки були обрані, проте писали відмову від мандата. У цьому законопроєкті передбачається, що, якщо людина пише таку відмову, її місце переходить до людини тієї самої статі. Тоді це забезпечить гендерну квоту на рівні 40%”, – зазначила Неллі Яковлева.

Вона додала, що є й інші законодавчі ініціативи. Зокрема, про посилення гендерної квоти в 40% в економічній сфері.

“Бачимо розрив у сфері освіти: у нас дуже мало жінок-ректорів, жінок – голів наукових рад. Це свідчить про те, що сфера управління стикається зі “скляною стелею” для жінок. І тут треба працювати над подоланням стереотипів”, – зауважила парламентарка.

Вона нагадала, що в Збройних силах України зняли всі законодавчі та нормативні обмеження щодо обіймання посад жінками, але досі залишаються стереотипи щодо служби жінок у війську. Тому, крім ухвалення законів, велику роль відіграватиме їхня імплементація та проведення просвітницьких заходів для подолання стереотипів щодо гендерної рівності.

Індикатори Індексу гендерної рівності можуть допомогти в реалізації державних політик щодо гендерної рівності, зокрема:

• Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року;
• Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року;
• Національного плану дій на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”.

Також ці індикатори можуть бути корисними під час планування та оцінювання процесу відновлення України після війни з урахуванням гендерного підходу.

Раніше ZMINA писала, що в Україні вперше презентували Індекс гендерної рівності за методологією ЄС. Передбачається, що в майбутньому державні органи використовуватимуть європейську методологію збору та аналізу даних. Це дозволить ефективніше оцінювати прогрес у сфері рівності та формувати політику на основі цих даних.

Також про те, що в Україні жінки не досить представлені у вищих сферах управління, розповіла урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко. Зокрема, серед держслужбовців категорії А лише приблизно 30% жінок.