Геннадій Корбан подав позов до Юрія Макарова та “Українського тижня” через згадку про його погрози Роману Ратушному
Бізнесмен Геннадій Корбан подав позов до редакції журналу “Український тиждень” та журналіста Юрія Макарова у справі “Про захист честі, гідності та ділової репутації” через згадку про його погрози Роману Ратушному.
Про це свідчать дані з порталу “Судова влада України”.
Фото: “Особи”Справу розглядатиме суддя Шевченківського районного суду Києва Ольга Юзькова.
У коментарі “Детектору медіа” Юрій Макаров розповів, що довідався про цей позов випадково через інтернет. Жодних офіційних повідомлень чи запрошень йому не надходило.
Приводом для позову Макаров вважає його публікацію в журналі “Український тиждень” від 11 вересня цього року під назвою “Будівничі”, де він в одному абзаці згадав про Геннадія Корбана як забудовника та його погрози на адресу активіста, а нині полеглого військового Романа Ратушного у справі про забудову Протасового Яру в Києві.
Йдеться про цей уривок: “Моя гіпотеза полягає в тому, що внаслідок особливостей галузі на такі проєкти зважуються бізнесмени характерної вдачі й виховання. Досить згадати характерний почерк Геннадія Корбана, коли він заходився перетворити на кам’яні джунглі Протасів Яр, шматок майже незайманого київського зеленого ландшафту. Місцевих активістів на чолі з Романом Ратушним команда високопрофесійного рейдера (що він навіть не приховував) обіцяла покарати, вбити, вивезти в ліс, затягати по судах і взагалі ускладнити життя. Результат ми знаємо: Роман загинув на фронті смертю хоробрих, Корбан переховується за кордоном від кримінальних переслідувань, а Протасів Яр залишився неушкодженим, але це радше виняток”.
У розмові з “ДМ” Макаров пояснює, що вирішив “так сміливо, без додаткових посилань” написати про Корбана з двох причин:
“Роман Ратушний — син моєї давньої подруги Світлани Поваляєвої, тож я знав його з дитинства (як люди знають дітей своїх друзів). Тому про всі ці перипетії довкола Яру, про ганебні погрози на адресу Романа я дізнавався фактично з перших уст. І саме це дало мені моральне право так висловитись. По-друге, попередній позов Корбана про “захист честі, гідності та ділової репутації” був саме проти Романа Ратушного. Тому, можна сказати, я опинився тут в гідному товаристві і спробую гідно цю справу продовжити”, — каже Макаров.
При цьому журналіст визнає, що окремі його репліки про Корбана були “не гідні досвідченого журналіста”, адже посилались на його знання чи розмови, без опори на конкретний фактаж.
“Скажімо, є фактом, що Корбан позбавлений українського громадянства і що він перебуває за кордоном. А от що він там “переховується від правосуддя”, як я там написав, — це вже чутки. Тому якщо ми раптом десь перетнемося з паном Корбаном за кордоном, де він перебуває, то я готовий саме за ці слова його перепросити. І заодно попрошу від нього вибачень за все те, що він зробив моїм друзям і киянам загалом”, — каже Юрій Макаров.
Щодо майбутнього судового процесу він має свою позицію, буде її обстоювати, а заразом і висвітлювати її як колумніст “Українського тижня”.
Нагадаємо, громадський активіст Роман Ратушний брав участь у Революції гідності ще коли був студентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 30 листопада 2013 року він постраждав від рук бійців “Беркуту”, які намагалися придушити протест. У 2021 році Європейський суд з прав людини підтримав позов Ратушного, визнавши, що його право на мирний протест було порушене.
У 2019 році Ратушний очолив громадську ініціативу “Захистимо Протасів Яр”, яка боролася проти будівництва трьох багатоповерхівок у парковій зоні Києва. У липні 2018 року забудовник “Дайтона Груп”, пов’язаний з головою громадської ради при міській раді Дніпра Геннадієм Корбаном, незаконно отримав дозвіл починати забудову в Протасовому Яру. На той момент у зеленій зоні мали побудувати три 15-поверхові будинки.
Початок будівництва та встановлення парканів обурили громаду. Тож майже одразу були проведені громадські обговорення, на яких Романа обрали головою ініціативи, а потім і громадської організації.
У травні 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція заборонила “Дайтона Груп” продовжувати будівництво в зеленій зоні. Забудовник одразу звернувся до Окружного адмінсуду Києва з апеляцією. Виграв справу у вересні 2019 року. Боротьба в судах продовжувалася, з часом обидва рішення Окружного адмінсуду були скасовані.
28 липня 2020 року КМДА проголосувала за два з трьох рішень, поданих ГО “Захистимо Протасів Яр”. Перше – про повернення статусу зеленої зони земельним ділянкам Протасового Яру. Друге – заява Київради, яка визнає низку юридичних фактів, а також доручає КМДА погодити клопотання ГО “Захистимо Протасів Яр” про створення регіонального ландшафтного парку.
Під час боротьби громади за Протасів Яр у судах Роман Ратушний публічно отримував погрози від Корбана. Попри те, що сам Корбан згодом заперечував це, за інформацією журналістів, акаунт, з якого надсилали погрози Ратушному, і той, з якого їм відповідали на питання щодо непричетності до погроз, – один і той самий.
З активістом намагалися “домовитись” і безпосередньо представники забудовника. Йдеться про близького до забудовників адвоката Андрія Смирнова, який зараз обіймає посаду заступника керівника Офісу президента, неформально опікуючись органами судової влади. Тоді Смирнов натякав на можливість фізичної розправи над активістами ініціативи “Захистимо Протасів Яр”, якщо ті не захочуть “знайти компроміс”.
Детальну інформацію щодо переслідувань Романа Ратушного Андрієм Смирновим можна знайти в розслідуванні руху “Чесно” 2019 року.
Через напружену ситуацію захисники “Протасового Яру” кілька разів зверталися по допомогу до президента Володимира Зеленського. Глава держави обіцяв розібратися. Однак згодом Смирнов увійшов до близького оточення президента.
Після прямого ігнорування президентом України погроз його заступника Смирнова Ратушному і переслідування з боку Корбана Романа запросили до Брюсселя на зустріч з керівником групи підтримки України в Єврокомісії Пітером Вагнером, а також членами Європейського фонду демократії (EED). Після спілкування з ними Вагнер написав на своїй сторінці у Twitter, що вражений мужністю активістів, “які присвятили себе захисту Протасового Яру – історичного місця та зеленої зони Києва”.
Після заяви Вагнера переслідування Романа припинилося. 20 березня 2021 року біля Офісу президента в Києві відбулась акція протесту на підтримку Сергія Стерненка “Не чуєш? Побачиш”. На ній активісти вимагали звільнення політичних в’язнів, усунення з державних посад корупціонерів – прибічників диктаторського режиму Януковича та російських агентів, вирішення конституційної кризи та проведення судової реформи.
Серед протестувальників був і Роман Ратушний. Він став одним з тих, кого переслідували за участь в акції. Активісту інкримінували злочин, передбачений частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу, – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, скоєне групою осіб з попереднім наміром та із застосуванням зброї чи інших предметів для заподіяння тілесних ушкоджень.
29 березня Печерський суд міста Києва обрав Роману запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. З доказів, які начебто доводять провину Романа, суду надали чорні квадрати (у прямому значенні цього слова), а також свідчення працівниці поліції, яка плуталась у фактах та обставинах.
Сам Роман заявляв, що на акції протесту на Банковій дійсно був, але інкримінованих дій не вчиняв. Активіст був переконаний, що підозра та домашній арешт – спосіб усунути його від боротьби за Протасів Яр, зокрема, від участі в запланованих судових засіданнях.
21 квітня 2021 року активіста звільнили з-під домашнього арешту.
З першого дня повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, Роман Ратушний брав участь у боях під Києвом, згодом у складі 93 ОМБр “Холодний Яр” звільняв Тростянець, воював на Сумщині та під Ізюмом на Харківщині.
