Створення військового омбудсмана в Україні: аргументи правозахисників за і проти такої посади

Незабаром в Україні може з’явитися військовий омбудсман, який опікуватиметься захистом військовослужбовців. Однак думки правозахисників щодо доцільності введення такої посади розділились: одні вважають це ухиленням від розв’язання наболілих проблем, а інші переконані, що такий крок покращить ефективність захисту прав людини у війську та допоможе побороти авторитарне мислення, поширене серед певної частини управлінців. 

ZMINA наводить думки правозахисників. 

Фото: armyinform.com.ua

Ідея створення військового омбудсмана, який би покращив цивільний контроль за сектором безпеки й оборони, обговорюють не перший рік.

До початку повномасштабного вторгнення в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини був представник у справах захисту прав військовослужбовців. На його адресу надходили тисячі скарг, а їхня кількість зростала з роками.

Також кілька років тому депутати ухвалювали закон, що мав би створити військового омбудсмана, але тоді Конституційний Суд визнав його незаконним.

Уже цього року в Міноборони за підтримки Уповноваженого створили Центральне управління захисту прав військовослужбовців. Цей орган має відповідати за розгляд звернень та скарг військовослужбовців, надання первинної правничої допомоги, проведення перевірок і розслідування порушень прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Однак управління не є повноцінним інститутом омбудсмана, як про це помилково повідомляли раніше. Адже воно є лише внутрішнім підрозділом міністерства, а омбудсман має бути незалежним та діяти в інтересах військових усіх воєнізованих підрозділів, а не лише Збройних сил. 

Останніми роками в Україні з’явилося чимало таких посад, наприклад освітній та мовний омбудсман, а в парламенті обговорювали створення ще й медичного.

Ілюстраційне зображення. Фото: Diego Herrera Carcedo / Anadolu

Одним із критиків створення військового обдумана в чинному вигляді є правозахисник Володимир Яворський. Він не вперше говорить про те, що незалежні органи в системі влади треба чітко передбачувати в Конституції, тож поява “омбудсманів” без цього є фактично незаконною. Втім, під час воєнного стану вносити зміни до Конституції заборонено.

Яворський прогнозує, що новий військовий омбудсман може розв’язати проблеми лише певної кількості людей, але на загальну ситуацію не вплине. Правник порівнює це з роботою швидкої допомоги, якби одна машина мала працювати на декілька областей і без ліків. 

“Порушення прав людини – це не вирвані епізоди і випадковості в системі. Це наслідок поганого управління, корупції, відсутності належних і чітких процедур та багатьох інших чинників. На всі з них ця структура не зможе ніяк впливати”, – додає він. 

За словами Яворського, подібна інституція повинна мати три складники, а саме незалежність, ефективні повноваження та ресурси. Однак він одразу додає, що жоден з них неможливо виконати нині. До прикладу, військовий омбудсман мав би отримати право безперешкодно заходити на будь-який військовий об’єкт, що є нереальним під час війни. 

“Він (військовий омбудсман. – Ред.) не матиме доступу в дуже багато місць. Крім того, функціонально він ніколи не зможе бути спроможним вирішувати проблеми величезної кількості людей у цій системі з урахуванням їхнього розташування по всій країні. Тому він буде отримувати тисячі скарг і не матиме жодних механізмів реагування, крім рідкісного розв’язання проблем у режимі телефонного права”, – каже Яворський. 

Втім, не всі правозахисники поділяють такий погляд.

Ілюстраційне зображення. Фото: Vitaliy Holovin / Shutterstock

Однією з тих, хто багато років поспіль виступає за створення військового обдумана, є голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова. Очолювана нею організація допомагала розробляти концепцію роботи управління із захисту прав військовослужбовців у Міноборони, в якому, своєю чергою, й працюють над законопроєктом про нового омбудсмана.

Нині документ на фінальній стадії підготовки, тож правозахисниця прогнозує, що на початку наступного року його скерують на експертне та громадське обговорення.

Решетилова розповіла, що автори хочуть, щоб на період воєнного стану військовий омбудсман працював у вертикалі президента.

“Проте в перехідних положеннях, імовірно, буде зазначено, що з часом військовий омбудсман має стати парламентським уповноваженим. Триває робота над узгодженням повноважень самого омбудсмана і його офісу, його взаємодії з іншими органами, розробки проєкту змін до законів та підзаконних актів. Все складний процес, до якого долучені експерти, роботою яких можна пишатися”, – переконує вона. 

Правозахисниця наостанок висловилася щодо критиків. Вона вважає їх “незацікавленими в повноцінному цивільному і демократичному контролі над армією”.

Нагадаємо, що ще 2022 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який забороняє судам призначати військовим м’якше покарання за невиконання наказу, самовільне залишення частини та дезертирство. У такий спосіб бійців та бійчинь позбавили права на справедливий суд.