Права людини в оптиці війни. Що ви знаєте про міжнародне гуманітарне право? Тест

Саме так! Воєнні злочини стосуються порушень законів і звичаїв війни, які мають міжнародне значення. Наприклад: умисне вбивство мирного населення, катування, використання заборонених видів зброї (хімічної, біологічної), взяття заручників, напад на цивільні об'єкти (лікарні, школи). Тоді як військові злочини – це злочини, які скоюють військовослужбовці і які порушують дисципліну та військові статути збройних сил певної країни. Наприклад: дезертирство, непокора наказу, зловживання службовим становищем, неналежне використання зброї. Детальніше читайте тут.

Правильно. Під захист міжнародного гуманітарного права потрапляють як цивільні особи, так і військовослужбовці, які не беруть участі в бойових діях. Зокрема, військовополонені, поранені та хворі комбатанти, медичний та духовний персонал, персонал гуманітарних місій. Хоча основною ціллю є захист осіб, що не беруть участі у збройних діях, є певні норми МГП, які спрямовані на захист військових, це, зокрема, заборона та обмеження застосування озброєнь, які завдають надмірних страждань. Військові, захоплені в полон, мають право на гуманне поводження, а також на захист від насильства та приниження. Катування та вбивство військовополонених є воєнним злочином. Як це було, наприклад, в Оленівській колонії. Детальніше читайте тут

Дійсно, так. МКЧХ, згідно з положеннями Женевських конвенцій, наділений правом відвідувати військовополонених, цивільних осіб та інших утримуваних осіб на території обох сторін конфлікту. Це право дає змогу організації оцінювати умови утримання, гуманітарне ставлення та забезпечення основних прав затриманих. Однак потерпілі від війни в Україні часто скаржаться, що МКЧХ не виконує своїх зобов’язань. Зокрема не відвідує українських полонених у російських в’язницях та не надає підтвердження їх утримання в полоні. Детальніше читайте тут.

Правильно. Міжнародний кримінальний суд є органом, уповноваженим розслідувати і розглядати справи щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду та злочину агресії. У випадку війни Росії проти України саме МКС є ключовою організацією, яка розслідує воєнні злочини, скоєні на території України. Водночас Міжнародний суд ООН займається розглядом спорів між державами, а не кримінальним переслідуванням фізичних осіб за воєнні злочини. Європейський суд з прав людини займається порушеннями прав людини, які стосуються держав-учасниць Європейської конвенції з прав людини. Цей суд розглядає скарги від окремих осіб проти держав, але не розслідує воєнні злочини чи злочини проти людяності як такі. Детальніше читайте тут.

Правильно. Україна не може самостійно притягнути до відповідальності за воєнні злочини президента Росії, оскільки голови держав, а також голови уряду та МЗС мають імунітет від національного переслідування. Цей імунітет базується на основних принципах міжнародного права та традиціях дипломатичного імунітету. Але він не є абсолютним. Наприклад, Міжнародний кримінальний суд має повноваження розслідувати воєнні злочини та злочини проти людяності, навіть якщо вони скоєні чинними лідерами держав. І МКС вже видав ордер на арешт Володимира Путіна за депортацію українських дітей.

Правильно. Взяття в полон і обмін військових регулюється міжнародними правовими актами, зокрема Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року. Натомість, згідно з нормами 4-ї Женевської конвенції, сторони, що воюють, не мають права затримувати цивільних осіб, а у разі, якщо таке трапилося, їх повинні одразу звільнити. Водночас Росія намагається фабрикувати проти затриманих цивільних фейкові звинувачення, наприклад, у "шпигунстві" та "тероризмі", перетворюючи їх в своїх очах на злочинців. Але насправді це незаконно затримані цивільні, яких Росія не має права утримувати в неволі. Детальніше читайте тут.

Точно. Насправді станом на 26 жовтня 2024 року відбулось 58 обмінів полоненими між Росією та Україну. 58-й обмін відбувся 19 жовтня 2024 року. Тоді з російського полону повернулися 95 українських військових, серед них – нацгвардійці, воїни "Азову", військові моряки, воїни ЗСУ, прикордонники та представники інших підрозділів Сил безпеки та оборони. Також під час цього обміну вдалося повернути військовослужбовця, правозахисника, співзасновника Центру прав людини ZMINA і Громадського радіо Максима Буткевича, якого в Росії засудили до 13 років ув’язнення за сфабрикованою справою. Детальніше читайте тут

Правильно. Військовополонені не можуть бути засуджені за те, що в ході бойових дій вони вбивали військових супротивника. Така діяльність вважається законною участю у військових діях. Військовополонені можуть бути притягнуті до відповідальності тільки за воєнні злочини або інші серйозні порушення МГП, наприклад, за навмисні напади на цивільне населення або використання заборонених методів ведення війни. Тому Росія систематично фабрикує звинувачення проти захоплених військовополонених, приписуючи їм воєнні злочини, яких вони не скоювали. Детальніше читайте тут.

Правильно. Міжнародне гуманітарне право загалом забороняє використання зброї, яка завдає надмірних страждань, не робить різниці між цивільними та військовими цілями або спричиняє довготривалі та серйозні наслідки для навколишнього середовища. Основні види зброї, заборонені МГП, включають: хімічну зброю, біологічну зброю, протипіхотні міни, касетні боєприпаси та ядерну зброю. Хоча не існує повної заборони на ядерну зброю, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї та Договір про заборону ядерної зброї (прийнятий у 2017 році) спрямовані на її скорочення та заборону. Ядерна зброя вважається неселективною та такою, що завдає надмірних страждань, тому більшість країн підтримують її заборону. Детальніше читайте тут.