У вересні в Україні зафіксували 23 випадки порушення свободи слова – ІМІ
У вересні 2024 року фахівці Інституту масової інформації зафіксували в Україні 23 випадки порушення свободи слова.
Про це йдеться в щомісячному моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Фото: Громадське радіоСеред зафіксованих злочинів з боку Росії – 11 випадків, зокрема спроби вбивства, пошкодження редакцій медіа, юридичний тиск, кібератаки та відключення українського мовлення через обстріли російськими військами.
Внаслідок російської агресії троє медійників загинули під час війни. Йдеться про:
- Павла Пархоменка, оператора каналу “Прямий” і військовослужбовця ЗСУ.
- Ігоря Захарова, колишнього оператора телеканалів “Україна” та “1+1”, про загибель якого стало відомо лише у вересні 2024 року. Він був у списку зниклих безвісти з 2023 року.
- Станіслава Житницького, військовослужбовця і лінійного продюсера каналу СТБ та Нового каналу, який загинув у вересні під час виконання бойового завдання.
За інформацією ІМІ, станом на 2 жовтня через повномасштабну агресію Росії в Україні загинули 89 представників медіа, 11 з них – під час виконання своїх професійних обов’язків.
Крім того, у вересні експерти зафіксували два випадки замахів на життя журналістів, серед яких були Дмитро Гордон та група одеських журналістів.
У місті Дніпрі внаслідок обстрілу з боку Росії було пошкоджено будівлю місцевої філії Суспільного мовлення: там зруйновані двері головного входу, вибиті вікна на другому поверсі центральної будівлі, а також у колишньому радіодомі. Жоден із працівників філії не постраждав. На момент атаки в приміщенні перебувала одна людина, яка змогла вчасно сховатися в безпечне місце.
Унаслідок бойових дій та складної безпекової ситуації в місті Гірник, що на Донеччині, припинило мовлення Громадське радіо. У Покровську в результаті руйнування обладнання також зупинили трансляцію, яка охоплювала як Громадське радіо, так і місцевий телеканал “Капрі”.
Сайт телеканалу “FreeДом” став мішенню масової DDoS-атаки, під час якої було надіслано понад 30 мільйонів запитів за короткий час із багатьох країн. Представники каналу вважають, що за цією кібератакою стоять російські хакери.
Федеральна служба безпеки Росії відкрила кримінальні справи проти трьох закордонних журналістів, які випустили репортажі із Суджі, Курської області. Серед них двоє кореспондентів австралійського ABC News – Флетчер Янг і Кетрін Дісс, а також румунський журналіст Мірча Барбу.
Крім того, ІМІ зареєстрував 12 випадків порушення свободи слова, що не були повʼязані з російсько-українською війною. Це охоплювало фізичну агресію проти журналістів (напади, погрози, перешкоджання діяльності), обмеження доступу до публічної інформації, кібератаки та юридичний тиск.
Наприклад, у Херсоні невідомий чоловік вчинив напад на журналістку видання “Мост” Олену Гнітецьку, коли вона фільмувала будівництво підземних шкіл. Нападник штовхнув її, відібрав телефон і викинув його в котлован, де працювала будівельна техніка.
У Запоріжжі журналістка місцевого видання 061.ua Ельміра Шагабудтдінова під час знімання наслідків російських обстрілів зіткнулася з агресією з боку містян, які блокували їй прохід, ображали, погрожували та вимагали видалити зроблені знімки.
Кілька загальноукраїнських та міжнародних медіа заявили про перешкоджання з боку посадовців та правоохоронних органів у Полтаві, які не дозволили їм знімати на місці падіння російських ракет.
ІМІ зафіксував обмеження в доступі до публічної інформації. Так, Запорізький центр розслідувань отримав відмову від держпідприємства “Місцеві дороги Запорізької області” щодо надання інформації про вартість будівництва підземних шкіл.
Редакція “Полтавська думка” не отримала відповіді від філії Служби відновлення та розвитку інфраструктури щодо ремонту дороги Гадяч – Опішня. Центру журналістських розслідувань NikCenter відмовила Одеська обласна військова адміністрація в наданні списку осіб, поданих на державні нагороди під час війни.
Також пресслужба Полтавської обласної ради не надала телеканалу “Суспільне Полтава” посилання на онлайн-трансляцію засідання через публікацію журналіста каналу в його телеграм-каналі про голову облради Олександра Біленького.
Редакція “Слідство.Інфо” повідомила про DDoS-атаку після публікації розслідування щодо цінного майна міністра аграрної політики Віталія Коваля. Редакція пов’язує атаку безпосередньо з публікацією цього матеріалу, оскільки вона розпочалася через годину після виходу розслідування.
Нагадаємо, що в попередній місяць, у серпні, фахівці Інституту масової інформації зафіксували в Україні 28 випадків порушення свободи слова. Девʼять з них не повʼязані з війною РФ проти України.
