У 2023 році Омбудсман отримав 5 тисяч звернень, що стосуються прав військовослужбовців та військовозобов’язаних

Протягом 2023 року Офіс омбудсмана отримав понад 5 тисяч звернень, що стосуються прав військовослужбовців, військовозобов’язаних, персоналу сектору безпеки й оборони та членів їхніх родин.

Про це йдеться у Щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні у 2023 році, яку Верховна Рада ухвалила 20 червня 2024 року.

Уповноважений повідомив, що в умовах воєнного стану одним з важливих напрямів його діяльності залишаються питання дотримання прав військовозобов’язаних, резервістів, військовослужбовців і членів сімей військовослужбовців, які захоплені в полон, зникли безвісти, загинули на полі бою чи померли від отриманих поранень.

За його словами, 2023 року його офіс концентрував свою роботу, зокрема, на забезпеченні дотримання конституційних прав і свобод громадян України під час призову та проходження військової служби, належне грошове та матеріальне забезпечення, потрібну медичну допомогу, реабілітацію військовослужбовців та інші питання.

У доповіді йдеться, що переважно громадяни зверталися до уповноваженого з питань: 

• порушення прав під час звільнення з військової служби (понад як 30% звернень);
• щодо виплати належного військовослужбовцям і членам їхніх родин грошового забезпечення (20%);
• щодо порушень під час проходження військово-лікарської експертизи (ВЛК) та отримання медичних послуг, зокрема у зв’язку з призовом на військову службу (16%);
• щодо порушень порядку проходження служби (14%),
• щодо порушень під час призову на військову службу під час мобілізації (більш як 5% та у складі інших звернень).

За даними Омбудсмана, є непоодинокі порушення права громадян на звільнення або відстрочку від призову під час мобілізації, що визначено ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Омбудсман Дмитро Лубінець вказує, що ця проблематика поглибилася після того, як уряд вніс зміни до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Вони передбачають, що призов громадян на військову службу під час мобілізації може здійснюватися незалежно від місця перебування на військовому обліку.

“Порушення прав громадян зумовлені прийняттям посадовими особами рішень щодо призову без урахування документів, які дають право на звільнення або відстрочку від призову за станом здоров’я або сімейними обставинами (медичної історії, свідоцтва про народження дітей, інвалідність, довідки з місця роботи чи відомості про наявність загиблих близьких родичів та інше)”, – мовиться у доповіді.

Дмитро Лубінець переконаний, що запобіганню можливим порушенням має сприяти повноцінне функціонування єдиної електронної бази призовників і військовозобов’язаних та прийняття рішень працівниками Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) на підставі докладної інформації про облікованих осіб.

Крім того, Офіс уповноваженого встановив факти недотримання визначеного у законодавстві порядку призову під час мобілізації від працівників ТЦК і СП, зокрема:

• заповнення бланків повісток неуповноваженими особами та порушення процедури вручення повісток;
• погрози та застосування фізичної сили;
• протиправні затримання та примусове приведення громадян до ТЦК і СП;
• від органів місцевого самоврядування та інших державних органів – у формі видання неправомірних наказів з розширення повноважень працівників ТЦК і СП про обмеження прав громадян, зокрема щодо перевірки документів військовослужбовцями цього органу військового управління, затримання ними осіб, проникнення до житла.

У приклад Офіс уповноваженого наводить, що Львівська ОВА видала наказ, який уповноважує персонал ТЦК і СП здійснювати перевірку документів громадян. Уповноважений наголошує, що це суперечить статті 17 Конституції України, згідно з якою військові формування не можуть бути залучені до обмеження прав і свобод громадян. Секретаріат уповноваженого надіслав відповідні звернення до Генерального штабу ЗСУ та Міністерства юстиції щодо вжиття заходів і скасування наказу.

Такі дії посадових осіб ТЦК і СП набувають суспільного резонансу у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, негативно впливають на імідж держави та дискредитують процеси мобілізації в Україні" – мовиться у Щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні у 2023 році.

Крім того, Уповноважений просить владу звернути увагу на питання проведення ВЛК як під час призову громадян на військову службу за мобілізацією, так і стосовно військовослужбовців, що потребують реабілітації. Він наголошує, що це є надзвичайно актуальним у суспільстві.

Він зауважує, що діяльність ВЛК, порядок організації та проведення, які має визначати уряд, належним чином не унормована. Наразі відсутні у цьому питанні нормативно-правові акти. 

“Натомість існує низка затверджених відомчими наказами положень, якими робота ВЛК “підлаштовується” під роботу окремого державного органу. Такий спосіб унормування діяльності ВЛК позбавляє громадян уніфікованого, зрозумілого порядку та містить корупційні ризики, оскільки дозволяє застосовувати специфічні критерії та процедури”, – мовиться у доповіді.

Уповноважений повідомив, що отримав у 2023 році понад півтори тисячі звернень від громадян про порушення прав під час мобілізації та проходження громадянами ВЛК.

Результати аналізу скарг та звернень вказували на те, що ВЛК ТЦК не повною мірою дотримувалися вимог закону щодо призову на військову службу лише придатних до неї за станом здоров’я громадян. Так, у низці випадків медичний огляд проводився формально, за відсутності необхідних фахівців, переважно у непристосованих для проведення медичних оглядів приміщеннях на базі ТЦК та СП. Рішення приймалися комісіями без урахування наявних у військовозобов’язаного документів, що характеризують стан його здоров’я, без необхідних лабораторних та діагностичних досліджень тощо.

Внаслідок цього придатними до військової служби за станом здоров’я у 2023 році визнавалися громадяни, зокрема із важкими інфекційними захворюваннями (наприклад, СНІД), онкологічними захворюваннями та особи з інвалідністю.

Омбудсман вказує, що загалом медпрацівники оглядали громадян упродовж 15 – 20 хвилин, формально опитуючи їх. Він переконаний, що у переважній більшості випадків такий підхід не дає можливості встановити реальний стан здоров’я військовозобов’язаного.

Робота Уповноваженого з перевірки діяльності ВЛК триває з жовтня 2022 року. За цей час моніторингом охоплені 100% ВЛК територіальних центрів комплектування всіх областей України, у тому числі – прифронтових. У доповіді йдеться, що станом на жовтень 2023 року працівники Секретаріату уповноваженого здійснили виїзні та безвиїзні перевірки 833 ВЛК, з яких 445 ВЛК ТЦК, 388 госпітальних, гарнізонних ВЛК та комісій у цивільних лікувальних закладах.

За результатами опитування військовослужбовців, Уповноважений в цілому відзначає позитивні тенденції у роботі ВЛК. Зокрема, за його ініціативи та участі, спільно із залученими відомствами, вжито низку заходів, спрямованих на покращення роботи ВЛК. Зокрема, була:

• запроваджена практика ведення електронних черг в гарнізонних ВЛК;
• запроваджено електронний документообіг між військовими частинами й територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими закладами охорони здоров’я;
• спрощений процес оформлення медичних довідок;
• водночас відбувається супровід процесу лікування пацієнта в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ);
• в електронній картці фіксується медична інформація про лікувальні втручання, результати обстежень та інші необхідні дані.

Уповноважений вважає, що наразі лишаються ризики щодо порушення прав військовослужбовців і військовозобов’язаних, спричинені недостатнім організаційним рівнем роботи комісій.

Він також вказує, що в роботі ВЛК ТЦК та СП ще присутня практика проведення медичних оглядів військовозобов’язаних не в цивільних закладах охорони здоров’я, а в непристосованих приміщеннях ТЦК та СП. Це порушує вимоги постанови КМУ від 18 квітня 2023 року №343 та рішення РНБО від 30 липня 2023 року.

Також поширені випадки прийняття рішень ВЛК без проведення необхідних діагностичних досліджень та без урахування історії хвороби військовозобов’язаного. Низький рівень цифровізації процедури проходження ВЛК, високе навантаження на лікарів ВЛК ТЦК при незабезпеченні належної оплати їхньої праці призводить до виникнення корупційних ризиків.

Крім того, потребує перегляду визначений НСЗУ тариф за один комплексний огляд однієї особи комісією ВЛК, який на сьогодні складає 883 грн, що не покриває всіх витрат, пов’язаних з проведенням медичного огляду.

Серед проблем шпитальних, гарнізонних ВЛК, комісій у цивільних лікувальних закладах Уповноважений виділяє такі з них як:

• недостатня кількість посад затребуваних фахівців (травматолог, отоларинголог, невропатолог тощо);
• відсутність або недостатність у лікарів цивільних лікувальних закладів досвіду у встановленні причинного зв’язку хвороб та поранень, отриманих в бойових умовах;
• існує практика недотримання начальниками медичних служб військових частин порядку запису на проходження ВЛК через “Е-чергу” тощо.

Повідомляється, що Офіс омбудсмана надав інформацію про виявлені проблеми та пропозиції щодо їх вирішення під час засідання Ради національної безпеки України та враховані у Рішенні РНБО від 30 липня 2023 року.

Серед іншого Уповноважений також повідомив, що він отримує скарги щодо мобілізації громадян, які, згідно з вимогами ст 35 Конституції, мають бути звільненими від військової служби через релігійні переконання. Він вказує на проблему, що механізм звільнення від призову під час мобілізації за цією підставою Законом “Про альтернативну (невійськову) службу” не врегульований.

2023 року керівники, зокрема Церкви адвентистів сьомого дня в Україні, Релігійного центру свідків Єгови в Україні, Церкви євангельських християн-баптистів неодноразово зверталися до Уповноваженого з клопотаннями про захист права на свободу віросповідання громадян України під час мобілізації.

Зокрема, питання стосується порушення права членів релігійних громад представниками ТЦК і СП, які відмовляються враховувати переконання вірян і священнослужителів релігійних організацій, віровчення яких не допускає застосування зброї, їхні аргументи на користь альтернативної служби та порушують питання щодо притягнення вірян до відповідальності за ухиляння від призову під час мобілізації. Такі дії посадовці ТЦК і СП пояснюють відсутністю механізму реалізації права на альтернативну службу, гарантованого Конституцією України, в умовах воєнного стану.

Уповноважений звернувся із цього приводу до парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо потреби внесення відповідних змін до законодавства. Повідомляється, що наразі питання опрацьовують зацікавлені відомства.

За результатами роботи у 2023 році Уповноважений надав рекомендації, зокрема Міністерству оборони України, Міністерству охорони здоров’я, Міністерству внутрішніх справ та Міністерству соціальної політики України.