Правозахисники назвали 5 законів, що порушують права кримчан

Представники Кримської польової місії з прав людини (КПМ) назвали 5 найбільш небезпечних законів, які в 2014 році значно погіршили ситуацію з правами людини на півострові.

Підсумовуючи 2014 рік, голова Кримської польової місії Андрій Юров заявив, що кількість порушень прав людини в Криму постійно зростає. За його словами, обрано було ті закони, що несуть найбільшу загрозу. 

«Це російські закони про посилення відповідальності за екстремізм і сепаратизм, посилення покарань за подвійне громадянство, український закон про «вільну економічну зону» в Криму, а також прийняті владою Криму закони про легалізацію самооборони», – заявив керівник КПМ.

За словами юриста Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Дар’ї Свірідової, закон «Про створення вільної економічної зони «Крим», прийнятий Україною 27 вересня, дискримінує кримчан за місцем проживання. 

 «Закон і прийняті на його підставі постанови НБУ №699 і № 810 визнають громадян України, які живуть у Криму, нерезидентами. А це тягне за собою обмеження в правах. Закон, по суті, порушує ряд принципів Конституції України, він тягне за собою дискримінацію, з точки зору Європейської конвенції з прав людини», – сказала Дар’я Свірідова.

Крім того, за словами експерта, у 2014 році в законодавство РФ ввели положення про обов’язкове повідомлення громадянами про наявність у них іншого громадянства (Федеральний закон РФ від 4 червня 2014 N 142-ФЗ« Про внесення змін до статті 6 і 30 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації» і окремі законодавчі акти Російської Федерації»). Для кримчан наразі закон відтерміновано на рік, але вже завтра це відтермінування можуть скасувати. Тоді жителі Криму повинні будуть повідомляти про наявність українського громадянства – за приховування цих даних передбачено штраф до  200 тисяч рублів або в розмірі річного доходу засудженого, або до 400 годин обов’язкових робіт. Також штрафи передбачено за неповну чи недостовірну інформацію щодо цього питання та за надання її із запізненням. Це, на думку юриста, може змусити кримчан відмовлятися від українського громадянства, щоб, наприклад, не втратити роботу.

Наступний закон, який становить серйозну загрозу для кримчан, – закон про кримську самооборону. Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії з прав людини, вважає, що цей закон фактично легалізує небезпечне озброєне угрупування. 

«У червні кримська влада в особі Аксьонова приймає закон «Про народне ополчення – народну дружину Республіки Крим». Він по суті легалізує це  парамілітарне формування», – заявила правозахисниця.

За її словами, кримська самооборона причетна до викрадень людей, вбивств, захоплення власності, розгону мирних зібрань, нападу на журналістів, але досі ніхто з її представників не притягнутий до відповідальності. Правозахисники впевнені, що ці формування, що мають підтримку кримської влади, мають бути негайно розпущені та заборонені в подальшому.

У свою чергу заступник голови Кримської польової місії Дмитро Макаров упевнений, що ще одна серйозна проблема для кримчан – впровадження на півострові російського законодавства про протидію екстремістській діяльності (Федеральний закон від 25 липня 2002 N 114-ФЗ “Про протидію екстремістській діяльності”). 

«Цим законом вводиться поняття екстремістських матеріалів. І зараз у Криму по релігійним установам, по приватних будинках людей, які сповідують іслам, ходять в пошуках цих матеріалів з оглядами», – зазначив він.

Крім того, як зазначив Дмитро Макаров, влітку минулого року до Кримінального кодексу була внесена стаття 280.1 («Публічні заклики до здійснення дій, які спрямовані на порушення територіальної цілісності Російської Федерації»). За цією статтею людина може отримати до 4 років позбавлення волі, за заклики у ЗМІ або через Інтернет – то до 5 років. Таким чином, на думку експерта, подається сигнал, що обговорення питань приналежності Росії тієї чи іншої території може каратися досить суворо.

Правозахисники Кримської польової місії впевнені, що подібні обмеження прав і свобод людей в Криму неприпустимі. А закони та нормативні акти, які порушують Європейську конвенцію з прав людини, потрібно скасувати або привести до відповідності з міжнародним законодавством.