Активісти закликали депутатів доопрацювати міліцейські законопроекти
Активісти та експерти Реанімаційного пакету реформ (РПР) закликали парламентарів доопрацювати законопроект №2562, а проекти законів “Про органи внутрішніх справ” №2561 та “Про сервісні послуги МВС” №2567 відкликати взагалі.
20 травня близько десяти активістів провели біля Верховної Ради акцію-перформенс з міліціонерами на повідках, які уособлювали цепних собак.
“Проаналізувавши законопроекти, наші експерти просять у жодному разі в такому вигляді, в якому вони зараз є, не голосувати. Бо якщо вони стануть законодавчою реальністю України, це призведе до суттєвого погіршення реалізації прав людини в Україні, розв’яже руки міліціонерам, які до сих пір не покарані за свої дії під час Революції Гідності. У Верховній Раді після Революції Гідності не прийнято жодного закону, який би покращував ситуацію з порушенням прав людини в Україні. Славнозвісний Римський статут до сих пір не внесений в сесійну залу. Наразі ми бачимо, що деякі політичні сили хочуть просто вибудувати для себе паралельну структуру в державі і маніпулювати нею. Намагаються не встановити прозорі нові правила закону і порядку, за якими можна було побудувати державу, в якій безпечно жити, а намагаються створити ось таких цепних собак і при будь-якій зручній нагоді казати їм “фас” щодо незручних людей”, – зауважив кореспонденту Центру інформації про права людини менеджер РПР з комунікації Андрій Андрушків.
Експерт РПР з питань адвокації Ярослав Юрчишин називає ці законопроекти “блакитною мрією екс-міністра МВС Захарченка”.
“Подані Аваковим законопроекти можна назвати блакитною мрією Захарченка. Чиновники МВС, навіть не слідчі, за законопроектом № 2561 матимуть доступ до всіх ключових баз даних. Це не будуть люди, які здійснюватимуть слідство, а це люди, які сидять зараз на Богомольця (адреса Міністерства внутрішніх справ – ред.). Також передбачається збільшення адміністративного затримання з 3 годин до 24. Тут Аваков хоче перевершити навіть Путіна”, – резюмує Ярослав Юрчишин.
Експерт каже, що проект закону “Про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України” суперечить принципам децентралізації і містить величезні корупційні ризики. Документ створює сервісні центри МВС, паралельні вже існуючій мережі центрів з надання адміністративних послуг (ЦНАП).
“Цей законопроект планує створити державу в державі. Зараз у нас децентралізація. Зараз всі довідки, витяги мають видаватись громадянам за зверненням до ЦНАПів, тобто незалежними структурами, які не залежать напряму від міністерств. Є база, зробили витяг, вам дали документ. І немає жодних проблем. А що хоче міліція? Вони хочуть мати свою вотчину, в якій вони будуть створювати корупційні схеми, продукуючи купу “послуг” міліції”, – каже Ярослав Юрчишин.
Представник РПР переконаний, що законопроекти № 2561, № 2562, № 2567 і щойно внесений з порушенням регламенту Закон “Про національну поліцію” № 2822 не готові до розгляду в парламенті по суті, бо вони широко не обговорювались із громадськістю.
“Ці законопроекти потребують дуже пильного доопрацювання. І що найголовніше, чому з’явились такі навіть не “блохи”, а “динозавро-блохи” у цих проектах законів, тому що не було нормального контакту з громадськістю”, – каже Ярослав Юрчишин.
Експерт РПР Борис Малишев стверджує, що якщо ці документи стануть законами у такому вигляді, то в Україні залишиться законсервованою сьогоднішня система міліції.
“Прозорості там дуже мало, контролю громадськості за призначенням на керівні посади дуже мало, місцева поліція не передбачена. Розгляд скарг на дії міліціонерів буде відбуватись в такому порядку, як він здійснюється зараз. А це означає, що якщо ви будете скаржитись на дії міліціонера, то скарга потрапляє не до незалежної комісії, а до його начальника, який не зацікавлений у незалежному розгляді цієї скарги”, – каже Борис Малишев.
Він нагадує владі, що будь-який закон можна назвати реформою, якщо він повертає державу до суспільства, встановлює певні обмеження для органів державної влади на користь прав людини, коли він встановлює засади прозорості діяльності органів державної влади, контролю з боку суспільства. В цих чотирьох законах таких інструментів немає або вони мінімальні.
