Прокуратура більше не представлятиме громадян у судах
Прокуратуру позбавлять функцій загального нагляду, безпосереднього здійснення слідства, нагляду за дотриманням законодавства в пенітенціарній сфері.
Як повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини, про це розповів заступник Генпрокурора, член Конституційної комісії Віталій Касько на форумі “#КонституціЯ: суспільна довіра і нове правосуддя”.
Зрештою, зазначає він, прокуратурі було визначено її роль у системі гілок влади – вона посіла своє місце у розділі проекту Конституції, який стосується правосуддя. Таким чином Конституційна комісія визнала, що прокуратура є частиною судової гілки влади. Касько вважає це важливим елементом з точки зору філософії права.
“Це надзвичайно важливо, бо радянський і пострадянський підхід до прокуратури полягав у тому, що це якась така окрема інституція, яка не належить до жодної гілки влади. Що, безумовно, не відповідало теорії поділу влади та європейському підходу”, – розповідає Віталій Касько.
У проекті змін до Конституції пропонується змінити функції прокуратури.
“Що помітно – це суттєвий зсув у бік кримінального процесу, що є характерним для прокуратури європейського типу, функції якої переважно зосереджені у сфері кримінального судочинства“, – говорить заступник Генпрокурора.
Функції прокуратури у частині кримінального процесу полягатимуть у процесуальному керівництві, підтриманні державного обвинувачення в суді, вирішенні інших питань в рамках кримінального провадження, контролю за діяльністю органів правопорядку.
Прокуратура після внесення змін до Конституції не буде займатися представництвом громадян у судах, а лише представництвом інтересів держави і у виняткових випадках. Конституція дозволить згодом зменшувати вплив прокуратури поза сферою кримінального процесу, каже заступник Генпрокурора.
Також прокуратуру, згідно з проектом конституційних змін, підтриманих Венеційською комісією, позбавлять таких функцій, як функція загального нагляду, безпосереднього здійснення слідства, нагляду за дотриманням законодавства в пенітенціарній сфері.
Нагадаємо, Центр інформації про права людини повідомляв, що, за даними експертів, сторони вже досягли консенсусу з приводу нюансів конституційних змін, відповідний проект вже у парламенті, і вони, швидше за все, будуть проголосовані. Зараз вже йдеться про імплементацію цих норм. Додаткові закони, які будуть регламентувати їх втілення, потрібно проголосувати у період між двома голосуваннями за конституційні зміни.