“Бізнес на крові”: у Росії досі продовжують працювати 40,7% іноземних підприємств – дослідження

Станом на червень 2023 року 40,7% іноземних підприємств досі продовжують працювати в Російській Федерації під час її геноцидальної війни проти українського народу, сплачуючи податки до російського бюджету.

Про це йдеться в результатах дослідження, оприлюдненого на сторінці Київської школи економіки (KSE).

Згідно із дослідженням, станом на червень 2023 року лише 7,3% іноземних компаній повністю вийшли з Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Близько 36,4% іноземних компаній оголосили про вихід з ринку РФ або тимчасово зупинили свою діяльність.

Кількісно ця картина має такий вигляд:

• 241 іноземна компанія завершила вихід з РФ;
• 1704 іноземні компанії вже частково скоротили, тимчасово зупинили або припинили свою діяльність у Росії:
• 1 193 – згорнули російські операції;
• 511 іноземних компаній “вичікують”: скоротили поточні операції та тимчасово зупинили нові;
• 1 336 іноземних компаній продовжують діяльність у Росії.

У Київській школі економіки вказують, що якщо з початку російського вторгнення в Україну відсоток компаній, які згортають операції в РФ, різко зростав до середини квітня 2022 року, то протягом останніх дев’яти місяців співвідношення тих, хто йде чи залишається, практично не змінюється.

Компанії, які вже повністю вийшли з РФ, у 2021 році мали щонайменше 409,5 тис. осіб персоналу, $59,8 млрд річного доходу, $27,4 млрд капіталу та $51,3 млрд активів.

Компанії, які оголосили про вихід з Росії, мали 256 тис. осіб персоналу, $46,7 млрд річного доходу, $18,2 млрд капіталу та $19,5 млрд активів.

Компанії, які тимчасово зупинили свою діяльність на російському ринку, мали 110,6 тис. осіб персоналу, річний дохід у розмірі $34,5 млрд, $39,6 млрд капіталу і $100,9 млрд активів.

Вплив на економіку Росії лише 241 компанії, які вже повністю вийшли з російського ринку, складно недооцінити, оскільки 2021 року в них працювало 28,7% персоналу, зайнятого в іноземних компаніях, а компаніям належало близько 17,8% активів, 15,7% капіталу інвестованого іноземними компаніями в країну, і у 2021 році вони генерували виторгу на 59,8 млрд дол., або 19,7% всього виторгу, й сплатили 3,7 млрд дол. податків, або 14,8% загальної суми податків, сплачених компаніями, які спостерігалися.

Водночас зовсім інша картина для тих, хто ще залишається, – 45% компаній представляють 32,5% доходу, а 16% компаній, що вичікують, представляють 21% доходу, отриманого в Росії.

“Висновок може полягати в тому, що менші компанії з нижчими доходами вважають за краще залишатися, а ті, які мають більший дохід, більш охочі вичікувати, обмежуючи свої інвестиції як виправдання (водночас вони продовжують заробляти та реінвестувати свій прибуток у Росії)”, – зазначають у KSE.

Компанії, які повністю вийшли з Росії, змогли отримати на 2,6% менше доходу у 2022 році (17,1% загального обсягу), ніж у 2021-му (19,7% загального обсягу, що зрозуміло, оскільки більшість із них залишила країну ще до кінця року).

Компанії зі статусом “вичікують” отримали практично таку саму частку (–2,6%) доходу 2022 року (18,5% загального обсягу) проти 21,1% загального обсягу 2021 року.

Компанії, що виходять, також отримали значно менше (–7,7%) доходів у 2022 році (19,0% загального обсягу), ніж у 2021-му (26,7% загального обсягу).

Також група компаній зі статусом “виходять” є єдиною, яка стала збитковою за чистим прибутком / збитком, отриманим 2022 року.

Водночас компанії, що залишилися, змогли отримати значно більший (+12,9%) виторг у 2022 (45,4% загального обсягу), ніж у 2021 році (32,5% загального обсягу).

“Отже, ключовий висновок полягає в тому, що гроші важливі для тих компаній, які все ще пов’язані з місцевим бізнесом у Росії”, – резюмувала KSE.

Нагадаємо, Національне агентство з питань запобігання корупції вже внесло до переліку спонсорів та причетних до розв’язаної Росією війни 24 тисячі осіб, а також щонайменше 25 провідних світових компаній, серед яких китайські Xiaomi й Great Wall, угорський OTP Bank, австрійський Raiffeisen Bank International, французька мережа Auchan та інші.

Переглянути перелік можна на платформі “Війна та санкції”. На сайті є розділ як з юридичними, так і з фізичними особами.