Росія намагається швидше віддавати викрадених з України дітей у сім’ї, визнаючи їх сиротами за живих батьків

Викрадених Росією з України дітей влада РФ намагається якнайшвидше влаштувати у приймальні сім’ї, визнаючи дітей, зокрема, у яких є батьки, сиротами. Причиною цього може бути як переповнення дитячих будинків, так і те, що російська влада не хоче витрачати кошти на утримання дітей у закладах, виплачуючи замість цього мізерну допомогу. 

Про це йдеться у розслідуванні проєкту “Система”.  

Підозрювана Міжнародним кримінальним судом у депортаціях українських дітей уповноважена президента Росії Марія Львова-Бєлова

Російська влада спростила процедуру визнання українських дітей “дітьми без батьківської опіки”, а вимоги до потенційних прийомних сімей також стали м’якішими. Втім, не усі “сироти”, є такими насправді. 

Журналісти розповіли, що знають про щонайменше 88 російських закладів, куди депортували українських дітей. У перші місяці окупації їх везли на території, підконтрольні бойовикам-деенерівцям, де вони проходили медичні обстеження. Після цього більшість з них потрапляла в Ростовську область, Краснодарський край і окупований Крим – в дитячі табори, санаторії та пункти тимчасового перебування. 

Одним з таких “транзитних пунктів” став санаторій “Ромашка” у Ростовській області. Місцевий активіст, з яким поспілкувались розслідувачі, описав умови там словом “жопа”. Однією з причин цього стала корупція, адже, за словами активіста, керівництво санаторію здавало на метал, наприклад, обладнання з харчоблока, оформлюючи це як списання, тож нормально харчувати депортованих дітей не могли. 

“Коли з’ясувалося, що дітей ще треба охороняти, охоронців не було, хоча за документами вони рахувалися. Коли приїхала комісія, щоб перевірити, як живуть діти, нічого не було. Дітей зараз там немає, їх вивозять в інші місця”, – каже Василь. 

Журналістам, ще поки діти були у “Ромашці”, вдалось поговорити з невисоким 15-річним хлопцем, який швидко говорив українською та часто озирався. Він, між іншим, пожалівся на погані умови утримання. 

Після тимчасових пунктів дітей часто перевозять з одного закладу в інший, а потім – в інтернати, дитячі будинки та реабілітаційні центри вглиб Росії, або в приймальні сім’ї. Два джерела, пов’язані з російськими органами опіки, повідомили, що як мінімум в одному регіоні – Санкт-Петербурзі – дитячі будинки переповнені дітьми з окупованих територій України, тому їх намагаються якомога швидше віддати у сім’ї.

Втім, джерело, знайоме з роботою органів опіки в центральних регіонах Росії, навпаки, відзначило, що не всіх дітей віддають у родини.

Ілюстраційне зображення. Фото: themoscowtimes.com

Однією з причин того, що дітей намагаються влаштувати до сімей якнайшвидше, є, як припускають журналісти, поспілкувавшись з усиновлювачами, бажання російської влади витрачати менше коштів на утримання. При влаштуванні викраденої з України дитини до родини влада виплачує одноразову мізерну допомогу, розмір якої подекуди не перевищує 200 доларів на дитину. 

Щомісячна виплата залежить від регіону.

Нагадаємо, що в Росії у спеціальному банку даних про дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків, за час повномасштабного російського вторгнення з’явилось майже 2,5 тисячі дітей-сиріт, яких могли депортувати з України.

За офіційними даними української влади, за рік війни Росія депортувала з України понад 19 тисяч дітей. З них 4390 вихованців спеціальних дитячих закладів – дітей-сиріт, напівсиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. За даними з відкритих джерел у РФ, росіяни вивезли 744 тисячі дітей. У Європарламенті вважають, що з 2014 року росіяни депортували до 300 тисяч українських дітей.

Деякі з тих, кого вдалося повернути до України, розповідають про знущання та погрози відправити до божевільні, про жахливі умови перебування в так званих “таборах”, про ідеологічне перевиховання та про те, що адміністрація та вихователі ставляться до них, як до тварин.