Суд у Харкові не став карати мера міста за використання російської: чому?

Київський районний суд Харкова задовольнив позов мера міста Ігоря Терехова до уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня, скасувавши постанову про штраф для Терехова за використання російської мови. 

Відповідне рішення суду опублікували в реєстрі. 

Ігор Терехов. Фото: телеграм-канал посадовця

Терехова оштрафували на 3,4 тисячі гривень торік. 

Мовний омбудсман, складаючи відповідну постанову, зазначав, що причиною покарання стало використання російської під час звернення до харків’ян у телемарафоні. Окрім цього, попередження очільнику Харкова оголосили за ведення сторінок у мережі недержавною мовою. 

“Ми розглянули справу, запропонували надати пояснення, прибути для розгляду цієї справи особисто або представнику, адвокату. Жодної реакції не було. Тому було прийнято рішення про накладання штрафу”, – розповідав Кремінь.

Втім, суд не підтримав позицію омбудсмана через декілька причин. По-перше, як ідеться в ухвалі, протокол щодо Терехова склали з помилками. Так, складали його без присутності позивача, без його попереднього виклику для складання документа та роз’яснення прав, а також без можливості надати пояснення та зауваження. 

“При проведенні перевірки за застосуванням державної мови позивачем як посадової особи Харківської міської ради, складанні протоколу про адміністративне правопорушення, підготовки, розгляду справи та прийнятті спірної постанови, допущені порушення, які не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування спірної постанови”, – вважають судді. 

По-друге, захист Терехова наполягав, що сторінки в соцмережах не є офіційними інтернет-представництвами ні посадовця, ні міськради. Вони переконали, що “значок підтвердження” поряд зі сторінкою / профілем у фейсбуку “свідчить виключно про те, що така сторінка / профіль відповідає критеріям справжності, унікальності, повноти та популярності та спрямований допомогти людям знайти реальну сторінку / профіль позивача, однак такий значок не наділяє таку вебсторінку властивостями інтернет-представництва позивача”. 

Те саме по суті стосується і телеграм-каналу Терехова. 

Ні Кремінь, ні Терехов нині публічно рішення суду не коментували. 

Вже після штрафу мер Харкова журналістам, наприклад, “Радіо Свобода” казав, що “офіційно в інтерв’ю буде спілкуватися виключно українською мовою”, а щодо свого спілкування з містянами зазначав, що говорить з ними “слобожанською мовою”, якої не існує.

Харківський мер не перший український посадовець, який виправдовує спілкування російською на посаді, називаючи її “слобожанською”. Раніше про таке говорив ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков. 

Нагадаємо, що закон про мову в Україні ухвалили в травні 2019-го. Документ закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою є українська і вона обов’язкова для органів державної влади й публічних сфер на всій території країни. Володіти українською та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані, зокрема, президент, голова Верховної Ради та його заступники, прем’єр-міністр та всі члени уряду.

З роками кількість тих, хто спілкується українською, збільшувалась, а з початку повномасштабного російського вторгнення таких людей значно побільшало. Соціологам понад 80% громадян розповіли, що перейшли, переходять або вимагають, щоб з ними спілкувалися державною мовою. 

Попри це в Україні досі можуть, наприклад, відмовитись обслуговувати, якщо ви спілкуєтесь українською, або ж не взяти на роботу, як це було торік з айтівцем Денисом Водотійцем. Такі історії не поодинокі.