Рада попри критику правозахисників посилила відповідальність українських військових за невиконання наказу

Верховна Рада ухвалила та направила на підпис президенту Володимиру Зеленському законопроєкт №8271, яким депутати посилили відповідальність українських захисників за невиконання наказу. Правозахисники переконують, що таким чином намагаються перекласти відповідальність з вищого командування на нижчий офіцерський і рядовий особовий склад. 

Про це стало відомо з картки законопроєкту на сайті парламенту. 

Фото: risu

Документ у Раді зареєстрували 8 грудня.

Його авторами виступила низка нардепів, серед яких Максим Павлюк, Сергій Іонушас, Давид Арахамія, Владлен Неклюдов, Юлія Яцик, Мар’яна Безугла, Данило Гетманцев та інші. Слід зазначити, що Безуглу, яка є головою підкомітету ВР із запровадження цінностей і стандартів НАТО, вже критикували за подібні ідеї.  

Автори у пояснювальній записці кажуть, що завданням їхнього законопроєкту є “гармонізація діючого законодавства між Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення у питаннях відповідальності за правопорушення, котрі військовослужбовці можуть допустити під час несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці”.

“Внесення змін до інших законодавчих актів покликане логічною наслідковістю для трудових гарантій, за кримінальне правопорушення, допущене військовослужбовцем”, – запевняють вони.  

З критикою ідеї парламентарів виступають правозахисники. Напередодні коаліція “Реанімаційний пакет реформ” закликала нардепів не підтримувати документ. 

Аналітики пояснюють, що парламентарі заборонять судам призначати більш м’яке покарання ніж визначене санкцією статті, за вчинення в умовах воєнного стану або бойової обстановки, зокрема:

• непокори;
• невиконання наказу; 
• погрози або насильства щодо начальника; 
• самовільне залишення військової частини або місця служби; 
• дезертирство; 
• самовільне залишення поля бою або відмову діяти зброєю.

Нині м’якіше покарання можна призначити за рішенням суду, якщо наявні кілька обставин, і з урахуванням особи винного. За невиконання наказу під час воєнного стану депутати пропонують позбавляти волі військових строком від 5 до 8 років замість чинного строку – від 3 до 7.

Фото: Anatolii Stepanov/AFP

Окрім цього, підтримали й збільшення строку можливого арешту з утриманням на гауптвахті за військові адміністративні правопорушення до 15 діб (наразі до 10 діб). Дозволять огляд військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Передбачає законопроєкт й те, що військовослужбовці, яких визнали винними у вчиненні кримінальних порушень проти порядку несення військової служби, не зможуть зберегти за собою робоче місце. 

“Зараз військовослужбовцями є далеко не всі, хто має спеціальну освіту, досвід тощо. Це також люди, які раптово для себе прийняли рішення захищати Батьківщину від ворога або були відірвані від свого звичайного життя через мобілізацію та необхідність захистити власну державу від агресора. Посилення кримінальної відповідальності не може бути способом покращення військової дисципліни”, – пояснюють вони. 

Аналітики прогнозують, що ухвалення закону може негативно вплинути на рівень довіри військових до командування та негативно вплине на вмотивованість людей без досвіду військової служби під час проведення мобілізації. 

Фото: Andriy Andriyenko/SOPA Images

“У підсумку це може нести ризики як для захисту прав людини, так і для обороноздатності держави”, – підсумовують вони. 

Розкритикувала законопроєкт й координаторка ГО “Медійна ініціатива за права людини” Ольга Решетилова. Правозахисниця зазначила, що з початком повномасштабного вторгнення “встановила у себе режим самоцензури щодо воєнних злочинів і порушення прав військовослужбовців”. 

“Чи означає наша самоцензура, що ми не бачимо бездумних посилань на вірну смерть цілих підрозділів бездарними командирами? Чи означає це, що ми не бачимо намагання закрити дірки на передовій мобілізованими без надання їм відповідного озброєння та артприкриття, без належної підготовки? Чи означає це, що ми не бачимо, як окремі командири прагнуть нагород і посад ціною сотень життів? … Ми дуже добре бачимо, як тих, хто врятувався сам і вивів побратимів живими з м‘ясорубки, намагаються зробити боягузами, зрадниками й дезертирами. Перекладаючи відповідальність командирів за провальні операції на тих, хто на передку”, – написала вона. 

За словами Решетилової, законопроєкт активно лобіював Генштаб. 

“Чому? Причини я описала вище. Це намагання перекласти відповідальність з вищого командування на нижчий офіцерський і рядовий особовий склад”, – пояснила вона. 

Правозахисники вимагають від Зеленського, на підпис якого відправили документ, ветувати закон. Щонайменше 15 громадських організацій підписались під відповідною заявою, зокрема й Центр прав людини ZMINA. 

“Законопроєкт ухвалили на п’ятий день після реєстрації без суспільного обговорення чи принаймні спроби публічної комунікації, що виключило  можливість його доопрацювання з урахуванням позиції громадянського суспільства. Провести якісну інформаційну кампанію чи суспільне обговорення у такий стислий строк теж неможливо”, – нагадують вони. 

З вимогою накласти вето на закон виступили й автори петиції на сайті президента, яку опублікували 15 грудня. Нині її підписали понад дві тисячі осіб. 

Нагадаємо, що цього року у Верховній Раді хотіли під час воєнного стану в умовах бойових дій дозволити командирам застосувати зброю на знищення проти військовослужбовця, який вчиняє кримінальне правопорушення. 

Серед ініціаторів цієї ідеї була голова підкомітету ВР із запровадження цінностей і стандартів НАТО Мар’яна Безугла, яка, як зазначали правозахисники, мала б захищати ці стандарти. Безугла є співавторкою й законопроєкту №8271.

Фотографія обкладинки: Shutterstock