На Харківщині внаслідок російського обстрілу помер пастор баптистської церкви
Внаслідок обстрілу російськими військовими Куп’янського району Харківщини 18 вересня загинув пастор церкви євангельських християн-баптистів Євген Білоцерківський.
Про це повідомили у Всеукраїнському союзі церков євангельських християн-баптистів.
Білоцерківський був рукопокладений на пресвітерське служіння у 2019-му, й в обласному об’єднанні йому планували передати регіональне служіння.
Під час окупації селища міського типу Куп’янськ-Вузловий, де розташована церква Білоцерківського, від росіян вірян урятувало те, що вони не встигли офіційно зареєструватися до початку повномасштабного вторгнення.
“За адресою сусідньої церкви в Куп’янську, яка була зареєстрована, прийшли військові й, зламавши двері, мали там розташування. Брати і сестри з Куп’янська на той час уже там не збиралися”, – розповідають у Всеукраїнському союзі церков євангельських християн-баптистів.
Пастор Білоцерківський загинув на власному подвір’ї, займаючись господарством. Уламок російського снаряда влучив йому в серце.
“Пастор був ревним та відповідальним служителем. У червні йому виповнився 41 рік”, – кажуть про загиблого в союзі церков.
У Білоцерківського залишилися дружина та троє дітей.
Згідно із зібраними ООН даними, внаслідок повномасштабного російського вторгнення загинули майже 6 тисяч українців, з яких майже чотири сотні – діти.
Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
- примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортація до Росії чи на окуповані нею території;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- взяття заручників;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи;
- розграбування суспільної та особистої власності тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.
Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.